УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В..
суддів Єрещенка A.M.,
Шеніна П.О.
прокурора Руденка В.І.
обвинуваченого ОСОБА_2
та його адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора на постанову Овруцького районного суду від 21.03.2007 р.
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження, мешканця АДРЕСА_1, пенсіонера несудимого, -за ч.З ст. 365 КК України була повернута прокурору для організації додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що займаючи посаду директора ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Нобліс" та одночасно директора ДП Овруцької насіннєвої бази по картоплі "Сортнасіннєовоч", будучи службовою особою і виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки щодо управління підприємством згідно "Статуту", в порушення п.4.6. "Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, що затверджені наказом Держжитло-комунгоспу України від 14.12.1994 р. за № 301/511, без спеціального дозволу (ордеру) на знесення дерев в населених пунктах, знаючи про необхідність такого, умисно, явно виходячи за межі наданих прав та повноважень, з травня по червень місяці 2006 року організував та провів самовільну прорубку 133 дерев на території зазначеного ТОВ "ВКФ "Нобліс" в АДРЕСА_2.
Справа № 11-367 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Діброва О.В..
Доповідач Шенін П.О.
Державним та громадським інтересам були спричинені тяжкі наслідки на суму 88 355 грн.
Повертаючи справу на дослідування, суд вказав на неповноту досудового слідства, яку не можна усунути в судовому засіданні.
Невідомо, на чиєму балансі перебували зрізані дерева. Не надано юридичної оцінки діям власника цього ТОВва ОСОБА_3, який мав відношення до зрізування дерев, а також безпосередніх виконавців цієї роботи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. і ОСОБА_7
В апеляції Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор просить скасувати постанову суду як незаконну. Мотивує це тим, що обвинувачення є конкретним і в ньому зазначено: шкода заподіяна інтересам держави і громадян. Зелені насадження не обов'язково повинні стояти в когось на балансі.
Крім того, рішення в порядку ст. 97 КПК України щодо зазначених в постанові осіб не приймалося, оскільки не було підстав притягувати їх до відповідальності. Не прийняття такого рішення не перешкоджає розгляду справи щодо ОСОБА_2
В доповненнях до апеляції від 25.05.07 р. зазначено, що захисник підсудного в судовому засіданні не мав права заявляти клопотання про повернення справи на дослідування, оскільки це фактично погіршує становище ОСОБА_2.
Крім того, процесуальне рішення щодо ОСОБА_3 було прийнято ще до порушення провадження по даній справі, тому додатково це робити не потрібно.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, які вважали постанову суду законною та обгрунтованою, перевіривши справу, залишає апеляцію без задоволення з наступних мотивів.
За матеріалами справи, ОСОБА_2 з 1992 р. по 1.07.06 р. працював директором ДП (держпідприємства) Овруцької насіннєвої бази по картоплі "Сортнасіннєовоч", а з 10.01.06 р. одночасно-директором ТОВ "ВКФ"Нобліс".
11.05.06 р. цілісний майновий комплекс цього ДП був проданий зазначеному ТОВ.
1.07.06 р. обвинувачений був звільнений з посади директора вказаного ДП (а.с. 183).
Перед цим він подав заяву про відпустку з 1.06.06 р. і про звільнення з 1.07.06 р. (а.с. 184).
11.05.06 p. згідно протоколу № 2 зборів учасників ТОВ "ВКФ"Нобліс" усі вони, в т.ч. ОСОБА_2, вийшли із складу засновників, а єдиним учасником цього ТОВа і власником (набувшого 100% статутного капіталу) став ОСОБА_3(а.с.154-155).
ТОВ "Нобліс" практично займало усю територію вказаного ДП.
Суд Іої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_3 як власник цього ТОВ "Нобліс" в травні-червні 2006 р. давав вказівки про "зачищенню" території ТОВва, тобто зрізуванню дерев. Про це свідчать покази ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Особисто ОСОБА_3 в суді не заперечував участь у вирішенні питання по зачищенню вказаної території.
На досудовому слідстві він взагалі визнав проведення робіт по зрізанню дерев і мотивував свої дії (а.с.49).
Таким чином, якщо ОСОБА_2 і був причетний до протиправних дій, то за матеріалами справи він діяв разом з іншою особою або, як стверджує, лише виконував вказівки цієї особи.
Без вирішення питання про відповідальність другої особи розгляд кримінальної справи лише щодо одного ОСОБА_2 є неможливим. Клопотання адвоката ОСОБА_1 в даній ситуації було обгрунтованим і становища підзахисного не погіршувало. Постанова суду є законною і направлена на встановлення істини по справі.
Твердження в доповнення до апеляції, що суд помилився, оскільки юридична оцінка дій ОСОБА_3а ніби-то вже була надана, по суті не відповідає дійсності. Поява постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3а ще від 3.07.06 p., тобто поза межами досудового слідства, оскільки справа була порушена лише 14.08.06 р. (а.с.1), викликає сумнів.
Постанова є за змістом суперечливою.
Вказано, що ОСОБА_3 "від пояснень відмовився" і чомусь постанова виноситься на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Між тим, як зазначено вище, в справі є пояснення вказаної особи від 26.06.2006 p., яка мотивувала свої дії по зрізуванню дерев (а.с.49).
Від пояснень ОСОБА_3 відмовився дійсно, но не до часу винесення постанови (3.07.06 p.), а після - 5.07.06 р. (а.с.54).
На досудовому слідстві адвокат ОСОБА_1 заявляв клопотання про закриття справи щодо ОСОБА_2, оскільки самовільна вирізка дерев була проведена ОСОБА_3им, який не був притягнутий до відповідальності, як і інші особи, що робили вирізку (а.с.322-323).
Слідчий (пом.прокурора) ще клопотання відхилив і мотивував, що винесення нових і додаткових постанов не викликає необхідності, оскільки в діях інших осіб злочину немає (а.с.324-325). Постанова від "3.07.06 р." взагалі не згадувалася, хоча мала б певне значення.
Якщо дана постанова дійсно існувала, її правильності, законності і обгрунтованості може бути надана відповідна оцінка, оскільки вона суперечить встановленим судом фактам участі ОСОБА_3 у зрізуванні зелених насаджень по справі.
Всі питання, які вказані у постанові суду, мають значення по справі і можуть бути вирішені при дослідуванні.
Для скасування правильного судового рішення підстав немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора залишити без задоволення, а постанову Овруцького райсуду від 21.03.2007 р. щодо ОСОБА_2 - без зміни.