Справа № 22ц-1755/ 07 Головуючий в інстанції Золотарьов I.Л..
Категория 21
Доповідач Гаврилюк В.К.
РІШЕЕНЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 червня 2007 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Гаврилюка В.К.
суддів : Запорожця М.П., Тріфанова О.М.
секретаря : Божковій Н.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
у м. Первомайську та ОСОБА_1
на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 06 березня
2007 року
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання у м. Первомайську про стягнення недорахованих
щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2007 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду про стягнення недорахованих щомісячних страхових виплат, посилаючись на правові підстави своїх вимог.
Рішенням суду першої інстанції заявлені позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську на користь ОСОБА_15374,64 грн. недорахованих щомісячних страхових виплат за період з 01 березня 2004 року по 01 січня 2007 року включно.
Покладений обов'язок на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську виплачувати ОСОБА_1з 01 січня 2007 року до наступного перерахунку по 853,95 грн. щомісячно. В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову , оскільки судом
порушені вимоги процесуального закону, висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині застосування строку позовної давності та постановити нове рішення яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі, оскільки судом порушені вимоги процесуального закону.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а позивача задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.
Судом встановлено, що між сторонами по справі склалися правовідносини, які врегульовані Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року з змінами та доповненнями.
Позивач є потерпілим. При цьому підстави для проведення страхових виплат, розмір заробітку для їх обчислення, терміни і порядок проведення перерахунку страхових виплат сторонами не оспорюються.
Предметом суперечки є коефіцієнти, застосовані відповідачем для перерахунку сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, передбаченого ч.2 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В період з 14 березня 2002 року по 28 лютого 2005 року Правління Фонду СНВ України щорічно в лютому-березні виносило постанови «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей)», згідно з 01 березня поточного року проводилися перерахунки сум щомісячних виплат страховок потерпілим на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях національної економіки.
Суд прийшов до висновку, що така право застосовна практика суперечить
принципу повного відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок
пошкодження здоров'я, що передбачено ст..21 Закону України «Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності», фактично внесені зміни до ст..29 ч.2 цього Закону, яка не містить
терміну « реальна заробітна плата».
Національне законодавство у сфері регулювання трудових, пенсійних, цивільних, податкових та інших правовідносин не передбачає використання показника реальної середньої заробітної плати. Більш того, розміри внесків страхувальників обчислюються для працедавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної платні, та інші заохочувальні і компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі - ст..47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Таким чином, зростання середньої заробітної плати веде до збільшення страхових внесків, що, у свою чергу, дає можливість збільшити страхові виплати потерпілим. При цьому купівельна спроможність населення, тобто реальна заробітна платня, при визначенні тарифів страхових внесків до розрахунку не приймається.
Посилання представника відповідача на те, що місцеве відділення виконавчої дирекції є неналежним відповідачем суд признає не обґрунтованими. Оскільки, позивач не ставить питання про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями відповідача, а просить стягнути страхові виплати у встановленому законом розмірі, принцип вини не повинен бути покладений в основу визначення відповідача по справі.
Суд визнав, що позивач правильно визначив відповідача по справі, оскільки саме Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську має в своєму розпорядженні особисту справу позивача та безпосередньо проводить йому виплати.
На даний час набрала чинності ухвала Вищого адміністративного Суду України від 06.09.2006 року у справі за позовом громадської організації «Товариство інвалідів праці» Державної холдінгової компанії «Павлоградвугілля» до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України про визнання недійсними нормативних актів, якою залишена без змін Постанова Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року визнані недійсними:
- постанову правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України від 14 березня 2002 року №15 «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим ( членам їх сімей) з 01 березня 2002 року»;
- постанову правління Фонду соціального страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійних захворювань України від 04
березня 2003 року №3 «Про перерахування сум щомісячних страхових
виплат потерпілим ( членам їх сімей) з 01 березня 2003 року»,
як такі, що не відповідають вимогам ст..29 Закону України «Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання» № 1105.
Суд дав належну оцінку вказаним обставинам, але припустився помилки при визначенні періоду та суми не донарахованих страхових виплат.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач починаючі з 1 квітня 2001 року продовжив виплачувати позивачеві раніше призначені щомісячні страхові виплати з відповідним перерахуванням 1 березня кожного календарного року, тому позовні вимоги не повинні обмежуватись трирічним строком позовної давності, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правильно своєчасно не визначав і не виплачував відповідні щомісячні страхові виплати.
За таких обставин рішення суду слід змінити та стягнути на користь позивача не донараховані щомісячні страхові виплати за період з 1 березня 2001 року до 1 березня 2004 року у сумі 1126 гривень 32 копійки відповідно доданих розрахунків, які містяться у матеріалах справи.
Керуючись ст..ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 06 березня 2007 року змінити та стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у м. Первомайську на користь ОСОБА_1 суму недорахованих страхових виплат 1126 гривень 32 копійки за період з 1 березня 2002 року по 1 березня 2004 року, решту рішення залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути
оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного суду
України.