ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2006 р. Справа № 11/3616
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі -Анастас”євій Л.В., за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_1 за довіреністю; відповідача -Поп В.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 до Приватного підприємства „Надія” про стягнення 11474 грн. 08 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення заборгованості за отримані згідно рахунків-фактури та податкових накладних товарно-матеріальні цінності з урахуванням інфляційних та річних. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що згідно рахунків-фактури та податкових накладних поставив відповідачу продукцію -сантехнічні товари, за які останній повного розрахунку не провів. Крім того просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні повідомив суд про сплату основного боргу та просив не стягувати інфляційні та річні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
За період з 17.05.05п. по 16.05.05р. позивач згідно рахунків-фактури №НОМЕР_1 від 17.05.05р., №НОМЕР_2 від 17.05.05р., №НОМЕР_3 від 18.05.05р., №НОМЕР_4 від 18.05.05р., №НОМЕР_5 від 20.05.05р., №НОМЕР_6 від 02.06.05р., №НОМЕР_7 від 02.06.05р., №НОМЕР_8 від 07.06.05р., №НОМЕР_9 від 09.06.05р., №НОМЕР_10 від 13.06.05р., №НОМЕР_11 від 16.06.05р. поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності, а саме -сантехнічні товари на загальну суму 14416 грн. 78 коп., що також підтверджується податковими накладними №НОМЕР_12 від 17.05.05р., №НОМЕР_13 від 17.05.05р., №НОМЕР_14 від 18.05.05р., №НОМЕР_15 від 18.05.05р., №НОМЕР_16 від 20.05.05р., №НОМЕР_17 від 02.06.05р., №НОМЕР_18 від 02.06.05р., №НОМЕР_19 від 07.06.05р., №НОМЕР_20 від 09.06.05р., №НОМЕР_21 від 13.06.05р., №НОМЕР_22 від 16.06.05р.
Повного розрахунку за отримані товарно-матеріальні цінності відповідач не провів, заборгувавши позивачу - 10461 грн. 78 коп., що не оспорюється відповідачем.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530,639, 655, 663 ЦК України містять такі положення:
„Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК
України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього кодексу. ”
Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення в усній формі договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей. При цьому строк оплати сторонами встановлений не був.
Рахунки-фактури є вимогою про сплату вартості поставленої продукції, при цьому сплата грошей має відбутися не пізніше встановленого Законом (ст. 530 ЦК України) семиденного строку.
Таким чином, у відповідача зобов”язання щодо оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей виникло на сьомий день після отримання рахунку фактури №НОМЕР_11 від 16.06.05р. тобто 23.06.05р.
Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отримані згідно рахунків-фактури та податкових накладних товарно-матеріальні цінності є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Згідно розрахунку, поданого позивачем інфляційні становлять 772 грн. 93 коп., річні -284 грн. 37 коп.. Розрахунок зроблено вірно.
Згідно платіжних доручень №НОМЕР_23 та №НОМЕР_24 відповідач сплатив суму основного боргу. За таких обставин суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 10416 грн. 78 коп. основного боргу підлягає припиненню, оскільки предмет спору в цій частині відсутній.
Заперечення відповідача щодо стягнення інфляційних та річних судом не приймаються, оскільки вони не грунтуються на Законі.
З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Надія”, м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 27, код 21356758 на користь приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_25 -772 грн. 93 коп. інфляційних, 284 грн. 37 коп. річних, 114 грн. 75 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 10416 грн. 78 коп. основного боргу провадження по справі припинити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя К.І.Довгань