Судове рішення #7799083

     

справа  № 229/2010

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                      Іменем України

03 лютого 2010 р. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді – Зємцова В.В.,

     при секретарі – Галайчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом прокурора м. Кременчука, що діє в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті, треті особи: Комунальне підприємство «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Управління  містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, про визнання недійсним та скасування рішення третейського суду,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Кременчука звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті від 04.04.2008 р. у справі №10/2008-К. У якості підстави позову позивач послався на ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди», згідно з якою рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідачі заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні, представники третіх осіб просили суд прийняти рішення на свій розсуд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне:

04.04.2008 р. Постійно діючим третейським судом при Полтавській торгово-промисловій палаті було прийнято рішення, яким визнано право власності за ОСОБА_1 на 6/7 часток та за ОСОБА_4 на 1/7 частку на магазин канцелярських товарів з офісним приміщенням, прибудовою та підвальним приміщенням за адресою: вул. Шевченка, 33 у м. Кременчуці та зобов’язано Комунальне підприємство «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» здійснити реєстрацію права власності. Сторонами по даній справі були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (позивачі) та ОСОБА_3 (відповідач), третя особа: КП «КМБТІ».

У позовній заяві прокурор м. Кременчука зазначив, що відповідно до ст.6 Закону України «Про третейські суди» справи, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа, організація чи казенне підприємство, не підвідомчі третейським судам.

Крім того, позивач послався на ст.ст.234, 235 ЦПК України, якими передбачено, що на розгляд третейського суду не можуть бути передані справи окремого провадження, до яких відносяться справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У поданих письмових запереченнях відповідачі зазначили, що законодавством України не передбачено визнання недійсним рішення третейського суду у позовному провадженні; позивач порушив строк подання заяви про скасування рішення третейського суду у порядку, передбаченому ст.51 Закону України «Про третейські суди»; у справі третейського суду у якості сторін не приймали участь орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація або казенне підприємство; справа, по якій було прийнято рішення третейського суду 04.04.2008р., була підвідомча третейському суду відповідно до закону; позивачем не наведено даних про порушення прав та інтересів Кременчуцької міської ради, на захист якої подано позов.

При вирішенні питання про обґрунтованість позовних вимог суд керується наступними положеннями чинного законодавства України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про третейські суди» у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення від 04.04.2008р., третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про третейські суди» у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення від 04.04.2008р., рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

Скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.

У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

На підставі матеріалів справи та пояснень представників сторін та третіх осіб судом встановлено, що справа №10/К-2008, по якій Постійно діючий третейський суд при Полтавській торгово-промисловій палаті прийняв рішення від 04.04.2008р., була підвідомча третейському суду відповідно до закону. На момент вирішення справи третейським судом та прийняття цього рішення, справи у спорах щодо нерухомого майна відносились до підвідомчості третейських судів згідно з ст.6 Закону України «Про третейські суди». Спірне рішення третейського суду від 04.04.2008р. та визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно, на 6/7 та 1/7 частину магазина по вул. Шевченка, 32 у м. Кременчуці відповідало третейській угоді, укладеній між сторонами справи третейського суду, що не заперечується та не спростовується у позові прокурора, та визначеній законом компетенції третейського суду станом на 04.04.2008р.

Згідно з п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 6/5) право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій реєстрації. У зв’язку з цим третейський суд правомірно залучив до участі у справі в якості третьої особи КП «КМБТІ», на яке згідно законодавства покладено обов’язок реєструвати право власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно, і яке не оскаржувало рішення третейського суду.  

Судом встановлено, що у справі третейського суду №10/К-2008, по якій було прийняте спірне рішення від 04.04.2008р., у якості сторін не приймали участь орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація або казенне підприємство.

Законом України від 05.03.2009р. № 1076-VI, який набрав чинності 31.03.2009р., були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди», якими із підвідомчості третейських судів були виключені справи у спорах щодо нерухомого майна (п.7 ч.1 ст.6 Закону), а також  справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.13 ч.1 ст.6 Закону).

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд також приймає до уваги доводи відповідачів про те, що третейська угода не визнана недійсною компетентним судом, що не заперечується та не спростовується у позові прокурора, а склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України «Про третейські суди».

Суд знаходить обґрунтованими доводи відповідачів про те, що позивачем не наведено даних про порушення прав та інтересів Кременчуцької міської ради, на захист якої подано позов і яка не була стороною по справі третейського суду, а також про те, що позивач пропустив тримісячний строк оскарження рішення третейського суду у порядку, передбаченому ст.51 Закону України «Про третейські суди», та не надав належних доказів в обґрунтування поважності причини пропущення позовної давності. Крім того, Законом України «Про третейські суди» не передбачено поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду. Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 6, 51 Закону України «Про третейські суди», ст.267 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову прокурора міста Кременчука про визнання недійсним та  скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Полтавській торгово-промисловій палаті від 04.04.2008 р. у справі №10/2008-К – відмовити повністю.

 Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви  про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Автозаводський районний суд м. Кременчука. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:  

  • Номер: 22-з/821/94/21
  • Опис: про ухвалення додаткового рішення
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 2-229/2010
  • Суд: Черкаський апеляційний суд
  • Суддя: Зємцов Віталій Володимирович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.12.2021
  • Дата етапу: 17.12.2021
  • Номер: 22-ц/801/767/2022
  • Опис: за матеріалами заяви Терлецького Олександра Олеговича про заміну про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-229/2010
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-229/2010
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Зємцов Віталій Володимирович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.03.2022
  • Дата етапу: 14.03.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація