НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                            РІШЕННЯ

                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            03 лютого 2010 року    справа № 2-193/10     м. Нововолинськ  

        Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

        головуючого                                          судді Свередюка А.В.,

        при секретарі                                                    Гнатюк К.В.,

        за участю позивача                                           ОСОБА_1,

        представника відповідача                                ОСОБА_2,

    розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, — суд,

встановив:

    04 грудня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві в сумі 60 тис. грн.

    Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за час довготривалої роботи в шкідливих умовах на шахті №1 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", де він працював на різних посадах більше 20 років у нього виникло професійне захворювання — пневмосилікоз ускладнений хронічним обструктивним бронхітом ІІ ступеня в фазі затухаючого загострення. За даним фактом було проведено розслідування, та за його результатами 29 січня 2007 було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4. Згідно висновків комісії, його прямої вини не встановлено, оскільки адміністрація шахти не забезпечила належних умов праці. Згідно освідчення Нововолинської міжрайонної МСЕК від 03 квітня 2007 року йому було встановлено 35 відсотків втрати працездатності, а з 28 квітня 2009 року 60 відстотків втрати працездатності довічно, тобто встановлено безвідновну втрату здоров'я. В результаті професійного захворювання заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він в досить молодому віці втратив здоров'я, відчутно переживає стрес, страждання, переживання. Його визнано інвалідом за станом здоров'я, він фактично позбавлений можливості працювати, унаслідок професійного захворювання змінився його особистий спосіб життя. Профзахворювання та його наслідки викликають постійні емїоційні переживання. Постійне відчуття неповноцінності, пригнічення, охоплення тяжкими, гнітючими думками, зниження інтересу до оточуючого, до всього що відбувається, спустошеність. Враховуючи характер його моральних та фізичних страждань оцінює заподіяну відповідачем моральну шкоду в розмірі 60 тис. грн., яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги. Пояснив, що отримав професійне захворювання, від якої зазнав фізичного болю та страждання, втратив 60 відсотків професійної працездатності та був визнаний інвалідом третьої групи, змушений був звільненитися з роботи за станом здоров’я і не може знайти іншу роботу по даний час. Отримане професійне захворювання періодично турбує його, у зв’язку з чим він змушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.

    Просить позов задоволити і стягнути з відповідача на свою користь 60 тис. грн. моральної шкоди.

    Представник відповідача ОСОБА_2 позов визнав частково, посилаючись на те що підприємство не порушувало законних прав позивача, створювало безпечні і нешкідливі умови праці. ОСОБА_1 за власної волі працював у шкідливих умовах праці, за що отримував пільги, передбачені законодавством (пільгове пенсійне забезпечення, додаткова відпустка, доплата до тарифної ставки, молоко), а також забезпечувався засобами індивідуального захисту. І на даний час відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", позивач отримує всі виплати, передбачені вищенаведеним законом, а саме: одноразову допомогу на оздоровлення, щомісячну грошову суму, що компенсує втрачений заробіток.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково у зв'язку з наступним.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на "Шахті №1 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля"з 26 грудня 1977 року по 13 березня 2008 року, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с.10).

    З копії акта розслідування хронічного, професійного захворювання від 29 січня 2007 року (а.с.6-7) вбачається, що гірничому майстру ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання з діагнозом: пневмосилікоз ускладнений хронічним обструктивним бронхітом ІІ ступені в фазі затухаючого загострення.

    Згідно копії довідки серії ВЛН №033740 від 28 квітня 2009 року (а.с.5),  ОСОБА_1 було встановлено 60 відсотків втрати професійної працездатності.

    Згідно копії довідки серії ВЛН №033740 від 28 квітня 2009 року (а.с.4 ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та протипоказана важка фізична робота в підземних умовах.

    Нормами Конституції України, зокрема ст.21, ст.43, ст.46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

    Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    Згідно зі ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 за час роботи на "Шахті №1 "Нововолинська" отримав професійне захворювання і йому встановлена третя група інвалідності та 60 відсотків втрати професійної працездатності.

    ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок професійного захворювання та переносить і по сьогоднішній день. Відчуває себе неповноцінною людиною. У зв'язку з отриманим професійним захворюванням відчуває себе обмеженим у реалізації своїх життєвих планів, забезпечення своєї сім'ї, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації повноцінного життя.

    Як слідує з висновків акту від 29 січня 2007 року про розслідування хронічного професійного захворювання року за формою П-4 (а.с.6-7) вини позивача ОСОБА_1 у його професійному захворюванні комісія не вбачає.

     Представником відповідача не надано суду доказів, які б свідчили про вину ОСОБА_1 у порушенні вимог нормативних актів про охорону праці.

    Відповідно до вимог частин 2, 3, 5 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

    Як вбачається з п.17 акту від 29 січня 2007 року про розслідування хронічного професійного захворювання року за формою П-4 (а.с.7), причиною професійного захворювання ОСОБА_1 являється технічна недосконалість засобів індивідуального захисту, незабезпеченість сучасними ЗІЗ та ЗКЗ працівників шахти в повному обсязі.

    Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

    Вищенаведені обставини дають суду підстави вважати, що діями відповідача ДП "Волиньвугілля", який не забезпечив безпечні умови праці заподіяно позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

    Позивач отримав професійне захворювання, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час. Життя позивача зазнало суттєвих змін. Також отримане професійне захворювання та його наслідки викликали емоційні страждання, зокрема: душевний біль, постійне почуття неповноцінності, пригнічення.

    Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.

    Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

    Той факт, що моральна шкода у зв'язку з одержаним професійним захворюванням на теперішній час не відшкодована позивачу ОСОБА_1 підтверджено в судовому засіданні дослідженими матеріалами справи.

    Отже, спір з приводу відшкодування позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди у зв'язку з отриманим професійним захворюванням раніше не був предметом судового розгляду.

    Відповідно до роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

    Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, та в користь позивача слід стягнути з відповідача 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з ДП "Волиньвугілля" в дохід держави 8,50 грн. судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Нововолинському міському суді.

    Керуючись ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст.153,  ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", — суд,

вирішив:

    Позов задоволити частково.

    Стягнути з   Державного підприємства "Волиньвугілля"  в користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.

    Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

    Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 15 (п'ятнадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Нововолинському міському суді Волинської області.

    Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий               підписаний

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                            А.В. Свередюк