Справа № 2-а-60/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25  січня 2010 року Суддя Барвінківського районного суду Харківської області Черних Є,А. розглянувши  в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області про зобов'язання перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як особі, яка має статус «Дитина війни»,

  ВСТАНОВИВ:

15  січня 2010 року позивач    звернуся до Барвінківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі про  оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», в якій він зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» він має статус дитини війни. Згідно із ст.6 вказаного закону з 01.01.2006 року повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На протязі з  1  січня  2009  року  по  31  грудня  2009  року така соціальна допомога не виплачувалась. Позивач вважає зазначені дії УПФУ в Барвінківському районі такими, що суперечать чинному законодавству, просив   зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату надбавки до пенсії згідно до Закону  «Про соціальний захист дітей війни»    з  1  січня  2009   року по 31 грудня 2009 року у розмірі   30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з’явився на адресу суду подав заяву,  в якій просить суд розглянути справу  у його  відсутність, позовні вимоги підтримує у повному  обсязі, просив  справ у  розглянути   у  порядку  письмового  провадження.    

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, від  УПФУ в Барвінківському районі надійшла заява в якій відповідач просив суд розглянути справу без участі його представника, у поданих суду запереченнях позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просить  відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважаю  можливим   розглянути  справу    в  порядку  письмового  провадження  на  основі   наявних  у суду   матеріалів без  проведення  судового засідання.

    Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справами підтверджено, що  позивач  народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  Таким чином відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується паспортом та відміткою у пенсійному посвідченні (а.с. 6-7), що відповідно надає йому   право на отримання пільг та державної соціальної  підтримки, встановлених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується  відповідачем, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області, яким у період з 1  січня  2009  року  по  31  грудня  2009  рік позивачу не призначалося, не  нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірах встановлених ст..6 Закону України “Про захист дітей війни”.  

30  грудня  2009 року позивач  звертався з заявою до УПФУ в Барвінківському районі про нарахування йому  як дитині війни, щомісячної державної соціальної  допомоги  (а.с.8).

Листом  відповідач  від 30.12.2009 року за № 132/С-1  повідомив  позивачеві  про те, що підстав для нарахування і виплат вказаного підвищення пенсій  у  Пенсійного фонду відсутні (а.с.9). Отримує підвищення пенсії як дитина війни відповідно до вимог законодавства, таким чином, відмовив заявнику у проведенні відповідного нарахування до пенсії згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.  

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" № 497 від 11.04.2000 року,  пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.  

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджене указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р., Пенсійний  фонд  України  є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в  установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та  управління  Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно із ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (яка становить 30% мінімальної пенсії за віком).

Згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у наступній редакції: дітям війни (крім  тих,  на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З огляду на те, що   п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 року внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

П.8 Постанови  КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня-48,1 грн., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Таким чином, при розрахунку розміру надбавки до пенсії як дитині війни слід керуватися ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положення глави 4 Бюджетного Кодексу України щодо бюджетного процесу та встановлений  у ст.. 35 Бюджетного кодексу  України порядок розроблення  бюджетних запитів , які  враховуються при підготовці проекту  Державного бюджету України –   з огляду на які суд вважає, що правомірними вважалися б  дії відповідача у разі прийняття ним участі у формуванні Бюджету України, як це передбачено діючими  нормативно- правовими актами, тобто відповідні звернення до Головного Управління та Пенсійного Фонду України  з пропозиціями щодо обсягу бюджетних коштів (з урахуванням права позивача) необхідних для діяльності  територіального органу пенсійного  фонду після надання Конституційним Судом України  роз’яснень щодо неконституційності положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та на наступний бюджетний період. І такої можливості на погляд суду відповідач не був позбавленим.  

До основних прав і свобод громадянина ст.46 Конституції України зокрема відносить і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Суд керується вимогами ст.8 КАС України, згідно якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати позивачу пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Доводи представника відповідача щодо відсутності  механізму розрахунку підвищення пенсії категорії осіб «Діти війни», рівно як і відсутність законодавчо врегульованого механізму здійснення виплати підвищення за статусом «Діти війни» не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, так як жодним нормативно-правовим актом України не передбачено того, що право позивача на отримання підвищення пенсії виникає лише після встановлення механізмів розрахунку підвищення пенсії дітям війни та здійснення виплати підвищення за статусом «Діти війни».

Оскільки функції  з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено на  Пенсійний фонд України ,  тому відповідач  по справі заперечуючи проти адміністративного позову, у відповідності  до вимог  ч.2 ст. 71 КАС України повинен був довести   правомірність  своїх дій  стосовно позивача у період після прийняття Конституційним Судом України   Рішень   від 22.05.2008  р.. Таких доказів відповідачем не надано.

Визнати протиправними  дії  Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському  районі Харківської області  щодо відмови  позивачеві в нарахуванні та  в виплаті за період   з 1  січня  2009  року по  31  грудня  2009 року   суми пенсії підвищеної на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої  відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року з урахуванням вимог ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і законодавчо визначеного розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період   з  1  січня  2009  року   по 31 грудня  2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області нарахувати та виплатити на користь  позивача,  ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився   в  м. Барвінкове Харківської  області, мешкає за адресою:  АДРЕСА_1 за період з 1  січня  2009  року  по  31  грудня  2009 року суму пенсії підвищеної на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої  відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року з урахуванням вимог ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і законодавчо визначеного розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період  з  1  січня  2009  року   31 грудня  2009 рік  з відрахуванням отриманих  позивачем  сум підвищення до пенсії за  вказаний  період.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Законом України "Про соціальний захист дітей війни"№2195-IV від 18.11.2004 року зі змінами, Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік",   Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року зі змінами, Законом України "Про загальнообов’язкове" державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року зі змінами, Положенням "Про Пенсійний фонд України" затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року,  Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11.04.2000 року, Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", ст.ст.2,4,6,7,8,9,10, 11,12,17,69,70, 71, 94,  99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд, -  

      ПОСТАНОВИВ:  

Позов    ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області щодо не нарахування та невиплати  ОСОБА_1  надбавки до пенсії як дитині війни за період з  1  січня  2009  року  по    31 грудня  2009  рік - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок з врахуванням отриманих позивачем сум та виплатити    ОСОБА_1  і надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з  1  січня  2009  року  по  31  грудня  2009  рік  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Харківського апеляційного адміністративного суду через  Барвінківський  районний суд Харківської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.  Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  судове рішення, якщо  його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення  апеляційного розгляду справи.

Суддя Барвінківського райсуду                                                                   Є.А.Черних