Справа № 22ц-1220 від 2010 року Головуючий в 1 інстанції Шавула В.С.
Категорія 19 Доповідач Бараннік О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 рік лютий 15 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми наданого авансу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення суми наданого авансу, посилаючись на те, що на підтвердження укладеної з відповідачем домовленості, щодо купівлі-продажу, належної йому однокімнатної квартири АДРЕСА_1, в травні 2007 року нею було передано ОСОБА_1 в якості авансу 5 000 доларів США, що складає 10 відсотків від загальної вартості зазначеної квартири.
Факт отримання ОСОБА_1 вказаної грошової суми підтверджується складеною 22 травня 2007 року розпискою, підписаною ними в присутності свідків.
Але, оскільки в подальшому відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оформлення договору купівлі-продажу не пізніше 06 червня 2007 року, виписки з зазначеної вище квартири не пізніше 16 червня 2007 року та її повного звільнення до 20 червня 2007 року не виконав і повертати, отримані від позивачки гроші також відмовляється, вона вимушена була звернутись з даним позовом до суду, в якому нарівні зі стягненням переданої суми в якості авансу, просила стягнути на свою користь і моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2009 року з ОСОБА_1 на користь позивачки стягнуто 39 640 гривень 93 копійки. В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись незаконність рішення суду та допущені під час його ухвалення порушення норм матеріального і процесуального права просив зазначене рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду частковій зміні, виходячи з наступного.
Стягуючи з відповідача суму, одержаного ним по розписці від 22 травня 2007 року авансу у розмірі 39 640,93 грн., суд першої інстанції виходив з необхідності застосування до авансової суми у розмірі 25 250 гривень індексу інфляції станом на 03.12.2009 року.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово та без з’ясування дійсних обставин по справі, з матеріалів якої вбачається, що відповідач ОСОБА_1 за вищезазначеною розпискою одержав від позивачки не іноземну валюту, а грошову суму у вигляді національної валюти України, яка складала 25 250 гривень та лише дорівнювала на той час 5 000 доларів США.
І, оскільки у своїх позовних вимогах позивачка просила стягнути на свою користь грошову суму еквівалентну 5 000 доларів США, що не відповідає змісту складеної 22 травня 2007 року розписки, рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі в цій частині і підлягає зміні, шляхом зменшення стягнутої на користь ОСОБА_2 грошової суми з 39 640 гривень 93 копійок до розміру реально переданої нею суми за розпискою ОСОБА_1, яка складає 25 250 гривень та яка також не підлягає корегуванню в силу відсутності цієї обставини в досягнутій між сторонами угоді.
Що стосується доводів ОСОБА_1 відносно того, що ним від позивачки була отримана грошова сума саме в якості завдатку, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертатися у тому розмірі, в якому вони давались.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 209, 303 – 304, 307, п.3 ст. 309, 313 – 314, 316 ЦПК України, колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму авансового платежу у розмірі 39 640 гривень 93 копійок – змінити, зменшивши вказану суму до 25 250 гривень.
В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2009 року – залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: