УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року №2а-110/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Дадим Ю.М., Семененка Я.В.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року, в адміністративній справі № 2а-110/09, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
в с т а н о в и л а:
У січні 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 звернулись до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області (далі – відповідач) та просили відновити пропущений строк для звернення за захистом порушених прав, зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за період за 2006 - 2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.06.2009 року адміністративні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 були об’єднані в одне провадження.
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23.06.2009 року адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області задоволено частково; визнано бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2009 року по 31.12.2007 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та зазначаючи, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни», а тому для нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до цього Закону позивачу немає законних підстав
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 є особами, на яких поширюється дія абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-ІV (далі – Закон №2195-ІV),та мають статус «дитини війни», що підтверджується відміткою у посвідченні.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV (чинна з 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 вересня 2006 року.
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачу у 2006 році, колегія суддів виходить з наступного.
Дію ст. 6 Закону України №2195-ІV було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст. 77 Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року №3235-ІV (надалі по тексу Закон України №3235-ІV).
Проте, законом України від 22.03.2006 року №3367- ІV «Про внесення змін до Закону України №3235-ІV було внесено зміни та виключено п. 17 ст.77 зазначеного Закону.
Ці зміни набули законної сили 02.04.2006 року та було відновлено ст. 6 Закону України №2195-ІV.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України №3235-ІV зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але, Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключає можливість збільшення пенсії «дітям війни».
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивачів, які стосуються вимог про здійснення перерахунку та виплати надбавки до пенсії у 2006 році задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на вимогах Закону.
Щодо вимог позивачів стосовно виплати за 2007 рік, колегія суддів виходила з наступного. Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 закону України №2195-ІV.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 жовтня - 411 гривень.
У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію з липня (за повний місяць) по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах: липень, серпень, вересень (406,00 + 1% х 30%) х 3 = 369,06 грн., жовтень, листопад, грудень ( 411,00 + 1% х 30%) х 3 = 373,59 грн. Всього за 2007 рік 743,19 грн.
З огляду на викладене, постанова Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року, у даній справі є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ст. 198, п.1 ст. 200, п. 2 ст. 201 ст. 207 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області залишити без задоволення.
Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2009 року, в адміністративній справі № 2а-110/09, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: Л.А. Божко
Судді: Ю.М. Дадим
Я.В. Семененко