Щ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 грудня 2009 року                                       №2а-143/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду   у складі:

головуючого судді: Божко Л.А.

суддів:                     Дадим Ю.М., Семененка Я.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної ради у м. Кіровограді на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2009 року, у справі № 2а-143/09 за позовом ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної ради у м. Кіровограді про визнання протиправними дій, стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народжені дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної ради у м. Кіровограді, який в подальшому був змінений (а.с.40-42),  в якому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача, зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за 2007 рік відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та допомогу при народженні дитини  у сумі кратній 22,6 розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1  задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність відповідача за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, зобов’язано нарахувати і виплатити позивачу  недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування  судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла  висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає  з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка має дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (надалі Закон № 2811-ХІІ).

Згідно частини 1 статті 15 вищезазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2811-ХІІ  розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Дію частини 1 статті 15 Закону України №2811-ХІІ та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V "Про державний бюджет України на 2007" (надалі Закон №489-V).

Статтею 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України №2811-ХІІ здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22.03.2007 року (а.с.31)

Отже, відповідач правомірно діяв при нарахуванні сум  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 22.03.2007 року по 09.07.2007 року, і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проте з 09.07.2007 року відповідач повинен був провести нарахування  сум  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».  

Щодо вимог позивачки стосовно стягнення з відповідача допомоги при народженні дитини, то судом першої інстанції було вірно розглянуто позовні вимоги ОСОБА_1  щодо  зобов’язання відповідача призначити, нарахувати і виплатити позивачу відповідно до порядку встановленому ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомогу при народжені дитини, у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження дитини.

 Відповідно до статті  56 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлена  допомога при народженні дитини  - в розмір 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.    

Відповідач здійснював виплати державної допомоги при народженні дитини (ОСОБА_2) згідно до вищезазначеного порядку та розмірів.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 56 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" в цій частині не визнавались неконституційними і тому діяли в часі на час виникнення таких спірних правовідносин, враховуючи те, що Закон України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" за часом прийнятий пізніше Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми",  колегія суддів вважає, що при визначенні розміру державної одноразової допомоги при народженні дитини та порядку її виплати слід керуватись саме положеннями, зазначеними абзацом 2 частини 2 статті 56 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік", і тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

З огляду на викладене, постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2009 року у даній справі є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись  ст. 195, , п. 1 ст. 198,  п.1 ст. 200, п. 2 ст. 201 ст. 207 КАС України  колегія суддів, -                          

                                                               у х в а л и л а  :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної  у м. Кіровограді ради – залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2009 року у справі №2а-143/09 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця

            Головуючий:                                                                                                 Л.А. Божко

Судді:                                             Ю.М. Дадим  

                                                  Я.В. Семененко