суддя-доповідач 1 інстанції – Галатіна О.О.
суддя - доповідач - Бадахова Т.П.
ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2010 року справа № 2а-21863/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Бадахової Т.П.
суддів : Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.
при секретарі судового
засідання
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача Ковальчук Г.Л.
Кримчак М.А., за довір.від 04.03.2009р.
Савуля М.І., за довір.від 31.08.2009р.
розглянувши апеляційну скаргу Східної митниці
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 19 січня 2010 року
по справі № 2а-21863/09/0570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Продукт»
до Східної митниці
про визнання протиправними дій щодо анулювання вантажних
митних декларацій та відмови у їх прийнятті, визнання
належними до сплати сум ввізного мита та податку
на додану вартість у розмірі, визначеному у графах47
безпідставно анульованих вантажних митних деклараціях,
визнання протиправними дій Східної митниці щодо
спонукання позивача до визначення митної вартості товару,
визнання протиправними дії Східної митниці щодо
спонукання позивача до обчислення і сплати ввізного мита
та податку на додану вартість виходячи з митної вартості
товару, обчисленої за резервним методом,-
ВСТАНОВИЛА:
08 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Продукт» (далі – ТОВ Гранд Продукт) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці про визнання протиправними дій відповідача щодо анулювання вантажних митних декларацій №700000003/8/104846 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104844 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104842 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104845 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104843 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104492 від 13 жовтня 2008 року, №700000003/8/104837 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104889 від 30 жовтня 2008 року, №700000003/8/104944 від 31 жовтня 2008 року, №700000003/8/104945 від 31 жовтня 2008 року та відмови у прийнятті вказаних декларацій, визнання належними до сплати сум ввізного мита та податку на додану вартість у розмірі, визначеному у графах 47 безпідставно анульованих вантажних митних деклараціях №700000003/8/104846 від 28 жовтня 2008 у сумі 17 516,14 грн. ввізного мита та у сумі 32 696,8 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104844 від 28 жовтня 2008 у сумі 17 566,3 грн. ввізного мита та у сумі 32 790,43 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104842 від 28 жовтня 2008 у сумі 17 588,3 грн. ввізного мита та у сумі 32 831,49 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104845 від 28 жовтня 2008 у сумі 17 620,86 грн. ввізного мита та у сумі 32 892,26 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104843 від 28 жовтня 2008 у сумі 17 552,22 грн. ввізного мита та у сумі 32 764,15 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104492 від 13 жовтня 2008 у сумі 17 578,21 грн. ввізного мита та у сумі 32 812,66 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104837 від 28 жовтня 2008 у сумі 52 598,59 грн. ввізного мита та у сумі 98 184,03 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104889 від 30 жовтня 2008 у сумі 19 431,55 грн. ввізного мита та у сумі 36 272,22 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104944 від 31 жовтня 2008 у сумі 28 677 грн. ввізного мита та у сумі 63 089,4 грн. податку на додану вартість, №700000003/8/104945 від 31 жовтня 2008 у сумі 34 318,24 грн. ввізного мита та у сумі 64 060,71 грн. податку на додану вартість, визнання протиправними дій Східної митниці щодо спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд Продукт” до визначення митної вартості товару за вантажними митними деклараціями № 700000003/8/104884 від 30 жовтня 2008, № 700000003/8/104886 від 30 жовтня 2008, № 700000003/8/104887 від 30 жовтня 2008, № 700000003/8/104883 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104885 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104981 від 05 листопада 2008, № 700000003/8/104922 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104953 від 31 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104952 від 31 жовтня 2008 року, № 700000003/8/105381 від 24 листопада 2008 року, № 700000003/8/105354 від 21 листопада 2008 року, № 700000003/8/105353 від 21 листопада 2008 року, № 700000003/8/105256 від 18 листопада 2008 року, № 700000003/8/105223 від 17 листопада 2008 року, № 700000003/8/105202 від 14 листопада 2008 року, № 700000003/8/105117 від 11 листопада 2008 року, № 700000003/8/105048 від 07 листопада 2008 року, № 700000003/8/105049 від 07 листопада 2008 року, № 700000003/8/105250 від 18 листопада 2008 року, № 700000003/8/105252 від 18 листопада 2008 року, № 700000003/8/105249 від 18 листопада 2008 року, № 700000003/8/104990 від 04 листопада 2008 року, № 700000003/8/104968 від 03 листопада 2008 року, № 700000003/8/104954 від 31 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104966 від 03 листопада 2008 року, № 700000003/8/104991 від 04 листопада 2008 року, № 700000003/8/104969 від 03 листопада 2008 року, з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ, визнання протиправними дій Східної митниці щодо спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд Продукт” до обчислення і сплати ввізного мита та податку на додану вартість виходячи з митної вартості товару, обчисленої за резервним методом за вантажними митними деклараціями № 700000003/8/104884 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104886 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104887 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104883 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104885 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104981 від 05 листопада 2008 року, № 700000003/8/104922 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104953 від 31 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104952 від 31 жовтня 2008 року, № 700000003/8/105381 від 24 листопада 2008 року, № 700000003/8/105354 від 21 листопада 2008 року, № 700000003/8/105353 від 21 листопада 2008 року, № 700000003/8/105256 від 18 листопада 2008 року, № 700000003/8/105223 від 17 листопада 2008 року, № 700000003/8/105202 від 14 листопада 2008 року, № 700000003/8/105117 від 11 листопада 2008 року, № 700000003/8/105048 від 07 листопада 2008 року, № 700000003/8/105049 від 07 листопада 2008 року, № 700000003/8/105250 від 18 листопада 2008 року, № 700000003/8/105252 від 18 листопада 2008 року, № 700000003/8/105249 від 18 листопада 2008 року, № 700000003/8/104990 від 04 листопада 2008 року, № 700000003/8/104968 від 03 листопада 2008 року, № 700000003/8/104954 від 31 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104966 від 03 листопада 2008 року, № 700000003/8/104991 від 04 листопада 2008 року, № 700000003/8/104969 від 03 листопада 2008 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року позов було задоволено в повному обсязі. Оскаржувану відповідачем постанову адміністративного суду першої інстанції вмотивовано відсутністю у відповідача правових підстав для відмови у прийнятті первинно наданих позивачем митних декларацій, що стало підставою для вчинення відповідачем подальших дій, зміст яких не відповідає положенням чинного митного законодавства України, як то анулювання первинно наданих позивачем митних декларацій для здійснення митного оформлення та спонукання позивача надати для здійснення митного оформлення нові митні декларації із визначенням митної вартості товарів у відповідності за резервним методом з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог апелянт зазначив, що вимога позивача про визнання протиправними дій митниці з анулювання вантажно митної декларації (надалі - ВМД) є некоректною, оскільки анулюванню підлягає реєстраційний номер, а не власно ВМД. Щодо ВМД, то в спірному випадку їх митне оформлення не було завершено у зв’язку з відмовою в митному оформленні митного органу.
Крім цього, апелянт зазначав, що по аналогічній справі Вищого адміністративного суду України № К-3802/09 «рішення митного органу може бути піддано судовому контролю лише на предмет перевірки його вимогам закону та компетенції» отже всі дії митниці по встановленню митної вартості відповідають приписам діючого законодавства. Разом з цим, у зв’зку з не підтвердженням позивачем заявленої митної вартості, апелянтом було відмовлено у митному оформленні вантажно-митних декларацій, та здійсненням митним органом коригування цієї митної вартості.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
08 жовтня 2008 року між Компанією «TANTAL-PLUS KFT» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гранд Продукт” (Покупець) був укладений контракт №2/10/2008 (т. 1 арк. справи 9-15), відповідно до якого Продавець зобов’язався продати, а Покупець купити м'ясо та м'ясні продукти, визначені в специфікаціях та/або інвойсах. Пунктом 2.3 контракту № 2/10/2008 від 08 жовтня 2008 року валютою контракту та валютою платежу визначено долари США, Євро. Відповідно до пункту 2.4 контракту, остаточною ціною товару є ціна, зазначена в інвойсах. На кожну партію товару Продавець зобов’язаний надати: інвойс, товаросупровідні документи, ветеринарний сертифікат, сертифікат про походження, сертифікат якості (п.3.6 контракту). Всі банківські витрати на території країни та за її територією сплачуються Покупцем. Упаковка та паллети, за їх наявності, є такими, що не повертаються.
Відповідно до змісту наявних в матеріалах справи інвойсів, вартість м’ясних продуктів, що були поставлені на адресу позивача за умовами контракту №2/10/2008 від 08 жовтня 2008 року визначалася наступним чином: заморожені курки цілі – 1,1 євро та 1 євро за кілограм, охолоджені та заморожені напівтуші свинячі – 1,9 євро, а у листопаді 2008 - 1, 8 євро за кілограм.
Протягом жовтня 2008 року на адресу позивача надійшов товар, з метою здійснення митного оформлення якого, позивач надав вантажні митні декларації № 700000003/8/104844 від жовтня 2008 року (т. 2 арк. справи 31а), № 700000003/8/ 104846 від 28 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 49), № 700000003/8/104845 від 28 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 62), № 7000000003/8/104889 від 30 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 76), № 70000003/8/104492 від 13 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 82), № 700000003/8/104843 від 28 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 130), № 700000003/8/104842 від 28 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 247), № 700000003/8/104837 від 28 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 250), № 700000003/8/104944 від 28 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 248), № 700000003/8/104945 від 31 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 249 ). Разом із зазначеними деклараціями позивачем для здійснення митного оформлення були надані товаросупровідні документи на підтвердження правильності визначення ним митної вартості із застосуванням методу за ціною угоди (контракт, рахунки-фактури, ветеринарні свідоцтва, сертифікати про походження товару, акти про проведення ідентифікаційного огляду товарів, що не оспорюється сторонами та підтверджується документами, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідач відмовив позивачу в прийнятті наданих позивачем вантажних митних декларацій, що підтверджується наявними в матеріалах справи картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000003/2008/100066 від 29 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 36), № 700000003/2008/100064 від 29 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 42), № 700000003/2008/100067 від 29 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 46), № 700000003/2008/100063 від 29 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 53), № 700000003/2008/100065 від 29 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 60), № 700000003/2008/100071 від 31 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 66), № 700000003/2008/100072 від 31 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 70), № 700000003/2008/100070 від 30 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 74), № 700000003/2008/100058 від 21 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 80), № 700000003/2008/100062 від 29 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 84). Відповідно до зазначених карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України надані декларантом позивача митні декларації не підлягають митному оформленні через неподання додаткових документів необхідних для визначення митної вартості (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року). При цьому, у перелічених вище картках відмови зазначено про можливість прийняття митних декларацій, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України за умови здійснення декларування товар за ціною та методом визначеним відділом КМВ Східної митниці (відповідно до рішень про визначення митної вартості товару). У зв’язку із відмовою відповідача прийняти до митного оформлення надані позивачем митні декларації № 700000003/8/104844 від 28 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104846 від 28 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104845 від 28 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104889 від 30 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104492 від 13 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104843 від 28 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104842 від 28 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104837 від 28 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104944 від 28 жовтня 2008 року, № 700000003/8/104945 від 31 жовтня 2008 року, первинно наданні позивачем вантажні митні декларації були анульовані відповідачем, про що свідчить наявна на них відмітка (перекреслення із надписом „анульовано”).
З огляду на зазначене, з метою здійснення митного оформлення ввезених на митну територію України товарів, позивачем були надані повторно митні декларації № 700000003/8/104884 від 30 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 34), № 700000003/8/104886 від 29 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 40), № 700000003/8/104887 від 29 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 44), № 700000003/8/104883 від 30 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 51), № 700000003/8/104885 від 29 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 57), № 700000003/8/104952 від 31 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 64), № 700000003/8/104953 від 31 жовтня 2008 року (т.1 арк. справи 68), № 700000003/8/104922 від 30 жовтня 2008 року (т. 1 арк. справи 72), № 700000003/8/104981 від 05 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 78), № 700000003/8/104966 від 03 листопада 2008 року (т.1 арк. справи 86), № 700000003/8/104990 від 04 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 90), № 700000003/8/104991 від 04 листопада 2008 року (т.1 арк. справи 92), № 700000003/8/105202 від 14 листопада 2008 року (т.1 арк. справи 94), № 700000003/8/105249 від 18 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 96), № 700000003/8/105381 від 24 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 98), № 700000003/8/105049 від 07 листопада 2008 року (т.1 арк. справи 100), № 700000003/8/105048 від 07 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 102), № 700000003/8/105117 від 11 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 104), № 700000003/8/105256 від 18 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 106), № 700000003/8/105353 від 21 листопада 2008 року (т. 1. арк. справи 108), № 700000003/8/105252 від 18 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 110), № 700000003/8/105250 від 18 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 112), № 700000003/8/104954 від 03 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 114), № 700000003/8/104968 від 03 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 115), № 700000003/8/105223 від 17 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 117), № 700000003/8/105354 від 21 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 119); № 700000003/8/10696 від 03 листопада 2008 року (т. 1 арк. справи 88).
На вимогу відповідача, викладену в картках відмови, митна вартість в зазначених деклараціях була визначена позивачем із застосуванням резервного методу та із врахуванням даних цінової бази ЄАІС ДМС України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.
Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. За приписами пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» № 339 від 9 квітня 2008 року контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов’язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року „Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів.
Відповідно до статті 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.
До обов’язків декларанта віднесені наступні: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
Тобто, підставами для неприйняття митним органом наданої декларантом ВМД є наступні: неповнота відомостей, що міситься у ВМД та не додані всі необхідні документи. Виходячи із наявних в матеріалах справи документи, дослідивши зміст первинно наданих до митного органу ВМД колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені ВМД містяться всю необхідну інформацію, необхідну для здіснення митного оформлення. Окрім того, відсутність з боку відповідача зауважень стосовно доданих до ВМД документів є підставою для встановлення судом відсутності підстав для неприйняття наданих позивачем ВМД.
Стосовно посилань апелянта на порушення судом першої інстанції положень пункту 2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Держмитслужби № 314 від 20 квітня 2005 року, пункту 5 Положення про ВМД, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 574 від 09 червня 1997 року, статті 86 Митного кодексу України, пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, змістом яких є неможливість прийняття наданих позивачем документів через їх недостатність для встановлення правомірності визначення позивачем митної вартості ввезених товарів з огляду на наступне.
Основні засади визначення митної вартості товарів врегульовані розділом 10 Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з митної справи.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 266 Митного Кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за 6 методами.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 – 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.
Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року визначений перелік обов’язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.
За змістом пункту 11 цієї Постанови для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.
Колегія суддів зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено надання позивачем повного переліку документів та відомостей, визначених законодавством як обов’язкових для здійснення митного контролю та оформлення. Щодо надання додаткових документів на підставі п. 11 Постанови Кабінету міністрів № 1766 від 20 грудня 2006 року, то такий обов’язок декларанта знаходиться у прямій залежності від їх витребування митним органом.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Протягом судового розгляду цієї справи адміністративним судом першої інстанції відповідачем не було доведено здійснення ним дій щодо витребування від позивача додаткових документів на підтвердження самостійно визначеної останнім митної вартості товарів, що були ввезені ним на митну територію України, через що колегія суддів позбавлена можливості визначити обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства України дій відповідача що виразилися у відмові у прийнятті митної декларації. Окрім цього, в ідповідачем також не було надано доказів недостовірності визначеної ТОВ „Гранд Продукт” митної вартості.
Відповідно до пункту 11 Порядку оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 1227 від 12 грудня 2005 року N 1227 відмова митного органу може бути оскаржена в порядку, установленому законодавством України на підставі оформленої митним органом картки. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що із змісту цього підпункту вбачається, що предметом оскарження в цьому випадку можуть бути оскаржено відмову від прийняття до митного контролю та оформлення вантажних митних декларацій, а не саму картку відмови як акт індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень. Зазначене стало приводом для надання судом висновку про відповідність вимогам чинного законодавства України обраного позивачем способу захисту порушених прав.
Враховуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду узгоджує висновки адміністративного суду першої інстанції стосовно виконання позивачем належним чином всіх покладених на нього обов’язків, пов’язаних із здійсненням митного оформлення ввезених на митну територію України товарів, відповідності вимогам митного законодавства України обраного позивачем методу визначення митної вартості товару та правильності обчислення ним суми податку та митних платежів при наданні до митного органу ВМД №700000003/8/104846 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104844 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104842 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104845 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104843 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104492 від 13 жовтня 2008 року, №700000003/8/104837 від 28 жовтня 2008 року, №700000003/8/104889 від 30 жовтня 2008 року, №700000003/8/104944 від 31 жовтня 2008 року, №700000003/8/104945 від 31 жовтня 2008 року.
Колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги посилання відповідача на порушення апеляційним судом першої інстанції пункту 6.6. Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 344 від 20 квітня 2005 року. Зазначеним пунктом передбачено право митного органу на анулювання реєстраційного номеру ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні. За приписами цього пункту інформація про анулювання реєстраційного номера ВМД заноситься в графу "Примітки" журналу обліку ВМД. Зазначеним порядком не передбачено можливості здійснення митним органом будь-яких креслень та надписів на наданих декларантом митних деклараціях. З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем було здійснено анулювання саме наданих позивачем ВМД, шляхом їх перекреслення, вчинення надпису щодо її анулювання та дати вчинення цього надпису, що є підставою для дійдення колегією суддів апеляційного суду висновку щодо правомірності в цій частині висновків адміністративного суду першої інстанції та перевищення митним органом наданої йому компетенції при анулюванні декларацій наданих позивачем.
Виходячи із узгодженням колегії суддів апеляційного суду висновків про неправомірність здійсненої відповідачем відмови у прийнятті первинно наданих позивачем ВМД для здійснення митного оформлення, недоведеності відповідачем недостатності наданих позивачем документів для перевірки заявленої позивачем митної вартості, колегія суддів зазначає, що подальші дії митного органу як то спонукання позивача до надання нових ВМД із визначенням митної вартості за резервним методом та із врахуванням інформації про ціни за даними ЄАІС ДМС України, є також протиправними.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Східної митниці на Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року у справі № 2а-21863/09/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2010 року у справі № 2а-21863/09/0570 – залишити без змін.
Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 лютого 2010 року у присутності представників сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий: Т.П.Бадахова
Судді: Р.Ф.Ханова
М.І.Старосуд