ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2009 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Косцової І.П.
суддів – Стас Л.В.
– Турецької І.О.
розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області в порядку письмового провадження на постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області про зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачену пенсію, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області про зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачену пенсію.
Позивачка зазначила, що є пенсіонеркою за віком, має статус «дитини війни», а відтак, з 01 січня 2006 року її щомісячна пенсія, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Закон) від 18 листопада 2004 року №2195-VI, повинна збільшитись на 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_2 просила суд зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2009 року позов задоволено частково, зобов’язано УПФ здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, відповідно до ст. 6 Закону.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду порушує питання про скасування судового рішення суду першої інстанції та про відмову у позові в повному обсязі.
Відповідач посилається на те, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян. Кошти Пенсійного фонду України не повинні витрачатися на доплати до пенсії «дітям війни».
На думку відповідача, його дії щодо відмови в здійсненні перерахунку підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу як «дитині війни» відповідають чинному законодавству України, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 – пенсіонерка, відповідно до вимог ст.1 Закону, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула статусу «дитини війни». А тому згідно зі ст. 6 Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2007 року, суд першої інстанції правильно зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України рішення №6-рп від 09 липня 2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплату у розмірі, передбачених Законом в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Що стосується вимог позивача на 2006 рік, то відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», то суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
В цих частинах рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому зміні або скасуванню не підлягає.
Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком. Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Колегія суддів не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 195; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст.205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2009 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Алєксєєва В.О.
суддів – Бітова А.І.
– Ступакової І.Г.
при секретарі –
за участю –
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області на постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області про зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачену пенсію, -
В С Т А Н О В И Л А :
Враховуючи, що складання повного судового рішення по справі викликає складність, суд оголошує вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст.205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2008 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: