ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2012 року 11:40 Справа № 0870/1912/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 03 січня 2012 року), представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 01 січня 2012 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
02 березня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі іменується – позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 175068 грн. 02 коп.
Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1, а відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується – Закон №1058-IV) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до вимог законодавства УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя направлялись відповідачу річні повідомлення – розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожного робітника підприємства, тобто відповідач був повідомлений про розмір фактичних витрат та необхідність їх сплати, але до цього часу наявна заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» за період за серпень 2011 – січень 2012 року включно по пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 не сплачена та становить 175068 грн. 02 коп.
Ухвалою судді від 03.03.2012 відкрито провадження в адміністративній справі.
26.03.2012 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
В судове засідання також прибув представник відповідача, заперечив проти адміністративного позову та просить суд відмовити позивачу в його задоволенні в повному обсязі.
Оскільки, матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
На підставі ст. 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 26.03.2012.
Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідач – Відкрите акціонерне товариство «Український графіт», пройшов процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» за період за серпень 2011 – січень 2012 року включно по пенсіонерам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.
Судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданих відповідачем: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які працювали на роботах за Списком №1, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач неодноразово направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте, відповідачем сума заборгованості не була сплачена та на дату розгляду справи становить 175068 грн. 02 коп.
Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки – після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат до Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі іменується – Інструкція).
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування – фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції – фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Факт надіслання та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджують наявність у відповідача зобов’язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за серпень 2011 – січень 2012 року включно у сумі 175068 грн. 02 коп., яке не було ним виконано.
Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції.
Вищенаведені, встановлені судом, обставини справи були підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.
Частиною 3 статті 106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, зазначив, що позивач неоднозначно тлумачить та застосовує ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що призводить до необґрунтованого віднесення витрат на виплату та доставку пенсій особам, які до 01.01.1992 працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, в тому числі і на ВАТ «Укрграфіт». Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються особам, які до 01.01.1992 працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше чинним законодавством, відповідно до вимог, встановлених цим законодавством. Вказує, що згідно з листом Пенсійного фонду України від 21.05.2003 «Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»», відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то пенсії, призначені відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню не підлягають.
Оцінивши обґрунтованість наведених відповідачем висновків та доводів, суд зазначає, що останні є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки пенсіонери, яким нараховуються та виплачуються пенсії на пільгових умовах, працювали до 01.01.1992 року на відповідних роботах та продовжували працювати після 01.01.1992.
За приписами ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
В листі Пенсійного фонду України «Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 21.05.2003 №04/3846 вказано, що особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України».
Суд зазначає, що відшкодуванню не підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» лише за умов, якщо пенсіонери працювали на відповідних роботах до 01.01.1992, станом на цю дату набули права на отримання таких пенсій, та не продовжували працювати після 01.01.1992, а відтак розмежування відповідачем періодів до 1992 року та після є незаконним та безпідставним.
Відповідач також заперечує проти стягнення на користь Пенсійного фонду України сум на відшкодування витрат на підвищення пенсій за понаднормативний стаж, оскільки на його думку, таке відшкодування взагалі не передбачено чинним законодавством України.
З приводу даних доводів відповідача суд зазначає, що дане питання регулюється приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Згідно ст. 28 Закону України №1058-IV (в редакції, що охоплює період вересня 2011 року) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Починаючи з 01.10.2011 страховий стаж змінено та встановлено, що для чоловіків 35 років, для жінок – 30 років, проте відсоткове відношення збільшення пенсії залишилось незмінним та становить 1%.
Якщо пенсію було призначено до 1 жовтня 2011 року й особі після цієї дати не здійснювали перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, то й з 1 грудня мінімальний розмір її пенсії та доплату за понаднормативний стаж визначено за понад 20 і 25 років страхового стажу для жінок і чоловіків відповідно.
А якщо пенсію вже призначено в жовтні-листопаді 2011 року або призначено раніше, але протягом цих двох місяців перераховано зі стажу й заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, і якщо її мінімальний розмір і доплату за понаднормативний стаж визначено з урахуванням 30 й 35 років страхового стажу, то й грудневий перерахунок здійснено, виходячи із цих показників.
Згідно норм пенсійного законодавства витрати на підвищення пенсій за понаднормативний стаж відносяться до тих витрат, які підлягають відшкодуванню підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності.
Під час розгляду справи представник відповідача пояснив, що протягом 2004 – 2010 років ним здійснювалось відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в повному розмірі та у встановлені строки, оскільки таке відшкодування становило не 100%, як на даний час, а 20%. Відтак, відповідач зазначає, що позивачем протиправно застосовано коефіцієнт відшкодування в розмірі 100%, що є грубим порушенням норм пенсійного законодавства.
Суд вважає, що такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Тобто, законодавцем був введений поетапний порядок застосування відсоткових відшкодувань, що спочатку становив 20%, а тому стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 100% станом на вересень 2011 – січень 2012 років є законним та відповідає нормам чинного законодавства.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено розмір суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 за спірний період, що підтверджується протоколами про призначення пільгової пенсії, довідками, уточнюючими пільговий стаж та Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які за спірний період направлялися відповідачу за його юридичною адресою.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Український графіт» (69600, місто Запоріжжя, вулиця Північне Шосе, будинок №20; ідентифікаційний код 00196204) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 175068 (сто сімдесят п’ять тисяч шістдесят вісім) грн. 02 (дві) коп., яку зарахувати на р/р25601301001080, МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508396, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України».
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М.Недашківська