АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м. Феодосії

___________________________________________________________________________

  УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року                                                                                           м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,

суддів     Іщенка В.І.,

Полянської В.О.,

при секретарі: Алієвій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону, в інтересах ОСОБА_5, до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки  розрахунку, за апеляційною скаргою в.о. військового прокурора Феодосійського гарнізону на заочне рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2009 року заступник військового прокурора Феодосійського гарнізону, в інтересах ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (далі – ДП МОУ «ФСЗ»)  про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 11748 грн. 48 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 працювала у відповідача і була звільнена з роботи з 21.04.2008 року на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України, однак, на день розгляду справи повний розрахунок з позивачем не проведено, у зв’язку з чим просив суд стягнути середньомісячний заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку за 348 робочих діб.

Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 04 листопада 2009 року у задоволенні позову військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах ОСОБА_5 було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Феодосійського міського суду від 26.11.2008 року на користь ОСОБА_5 були стягнуті суми, належні їй від підприємства на час звільнення з роботи, а саме 13375 грн. 97 коп. і виконавчий лист знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції. Суд вказав, що оскільки, після набрання законної сили рішенням суду правовідносини сторін із сфери трудових відносин перейшли  у виконавчу сферу, яка регулюється Законом України «Про виконавче провадження».  

В.о. військового прокурора Феодосійського гарнізону не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу і просив рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04.11.2009 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора в повному обсязі. Апелянт вказує, що рішення суду не відповідає нормам чинного законодавства України, а саме ч.1і 2 ст.117 КЗпП України та Постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 листопада 2009 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 наказом № 36-к від 18.04.2008 року була звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України з 21.04.2008 року(а.с.5-6). Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 26 листопада 2008 року з ДП МО України «Феодосійський судномеханічний завод» на користь ОСОБА_5 стягнено заборгованість по заробітній платі, станом на 01.05.2008 року, в розмірі 7764 грн. 45 коп. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати  у розмірі 5611грн. 52коп. станом на 01.05.2008 року(а.с.14).

Колегія суддів приходить до висновку, що правила ст.117 КЗпП України про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні поширюється на випадки невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому сум у день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення  звільненим працівником вимог про розрахунок, якщо він у день звільнення не працював.

Однак, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні не відноситься до тих сум, які повинні бути сплачені працівнику за виконану роботу, а по своїй суті є штрафною санкцією за несвоєчасний розрахунок з працівником, а тому на вказані правовідносини поширюється положення ч.1 ст.233 КЗпП України, відповідно до якого, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду у тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Звертаючись з позовною заявою про стягнення заробітної плати, по якій 26.11.2008 року ухвалено рішення Феодосійським міським судом АР Крим про задоволення її позовних вимог, позивач ОСОБА_5 знала про порушення свого права і не проведення з нею розрахунку при звільненні, однак своїм правом на звернення з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку до суду своєчасно не звернулася.

Колегія суддів вважає, що тримісячний строк необхідно обчислювати з 26.11.2008 року, коли Феодосійським міським судом АР Крим було ухвалено рішення про стягнення на користь позивача заробітної плати, однак позовна заява, яка є предметом розгляду подана до суду 18 серпня 2009 року, а питання про поновлення строку на звернення до суду позивачем не ставилося.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Беззаперечних підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Згідно статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 303, 307, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А :

         Апеляційну скаргу в.о. військового прокурора Феодосійського гарнізону на заочне рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2009 року відхилити.

Заочне рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

         Судді: