№2-49/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2007 року Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Захарченка О.П.
при секретарі Нанці Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Недригайлів справу за позовом ОСОБА_1 до директора Приватного підприємства Агрофірми "Коровинці" Волік Людмили Федорівни про стягнення 11600 грн. оплати за вимушені прогули і про стягнення 116 000грн. на відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ: Мешканець села Юхти Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_1 звернувся до Недригайлівського районного суду з позовом до директора Приватного підприємства Агрофірми "Коровинці" Волік Людмили Федорівни про стягнення 11600 грн. оплати за вимушений прогул за період з 01 вересня 2004 року по день складання заяви - 09 січня 2007 року і про стягнення 116000грн. на відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він працював в ПП Агрофірмі "Коровинці" з 18 березня 2000 року і що відповідач з 01 вересня 2004 року не надає йому роботи, що вищевказане ненадання відповідачем роботи призвело до позбавлення позивача можливостей заробляти на життя чесною працею, мати достатнє раціональне харчування, а також можливостей оплати комунальних послуг, придбання ліків, одягу, взуття, продуктів харчування, інших товарів народного споживання, , достатнього відпочинку, надання допомоги своїм батькам.
На підставі ст. 33 ЦПК України судом залучено до участі у справі в якості співвідповідача Приватне підприємство Агрофірму "Коровинці" ( с Коровинці Недригайлівського району Сумської області).
Судове засідання у справі проведено за неявки відповідачки Волік Л.Ф. в умовах належного повідомлення її судовою повісткою про день, час і місце судового розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, пояснення представника позивача ОСОБА_2, пояснення представника співвідповідача ОСОБА_3, допитавши свідків та дослідивши надані письмові докази у справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Позивач ОСОБА_1 свій позов у справі підтримав і пояснив, що після створення Приватного підприємства Агрофірми "Коровинці" він працював спочатку охоронником тракторної бригади підприємства, а коли з охороняємого ним об"єкту зникла запасна частина він з власної ініціативи став працювати в рільничній бригаді підприємства пастухом корів, але з 30 серпня 2004 року у зв"язку з незадовільним станом здоров"я на роботу виходив періодично, а протягом 2005-2006 років на роботу не ходив взагалі по причині наявності заборгованості ПП Агрофірми "Коровинці" перед ним по заробітній платі, що вимусило його влітку 2006 року звертатися до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості , який суд задовольнив, що до директора ПП Агрофірми "Коровинці " Волік Л.Ф. на предмет переведення його на іншу роботу за станом здоров"я чи про надання роботи він не звертався, так як вважав це недоцільним по причині того, що він в 2005 році приймав участь в акції протесту працівників підприємства проти директора Волік Л.Ф. з приводу наявності заборгованості підприємства по заробітній платі.
Представник позивача ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 у даній справі підтримала і пояснила, що основною причиною припинення позивачем виходів на роботу була заборгованість ПП Агрофірми "Коровинці" перед ОСОБА_1 по заробітній платі.
Представник Приватного підприємства Агрофірми "Коровинці", як співвідповідача у справі, ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 не визнала і пояснила, що позивач ОСОБА_1 працював в ПП Агрофірмі "Коровинці" відповідно до наказу про прийняття його на роботу за трудовим договором з 24 березня 2000 року, а також що позивач ОСОБА_1 з грудня 2004 року фактично на роботу виходити перестав без поважних причин, відпрацювавши лише в березні 2005 року 1 робочий день і в серпні 2005 року - 3 робочі дні, а тому наказом директора ПП Агрофірми "Коровинці" від 02 серпня 2006 року позивач ОСОБА_1 звільнений з роботи за здійснення систематичних прогулів .
Також представник співвідповідача пояснила, що у випадках виходу позивача ОСОБА_1 на роботу йому завжди надавався об"єм роботи за його трудовими обов"язками.
Факт звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України підтверджується наданим представником співвідповідача витягом з наказу директора ПП Агрофірми "Коровинці" НОМЕР_1.
В ході розгляду справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 позовних вимог до ПП Агрофірми "Коровинці" у зв"язку із звільненням його з роботи не заявляє.
Допитаний в якості свідка у справі завідуючий молочно-товарною фермою ПП Агрофірми "Коровинці" ОСОБА_4 показав суду, що позивач ОСОБА_1 під час роботи в ПП Агрофірмі "Коровинці" підпорядковувався, як пастух корів, йому, як керівнику структурного підрозділу підприємства, і що він неодноразово в 2006 році пропонував ОСОБА_1 виходити на роботу, але ОСОБА_1 відмовлявся з мотивів власного небажання.
Допитані судом в якості свідків працівники ПП Агрофірми "Коровинці" ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підтвердили дійсність фактів здійснення позивачем ОСОБА_1 систематичних прогулів на роботі без поважних причин.
Також свідок ОСОБА_7 показала суду, що в 2005 році дійсно мала місце акція протесту працівників підприємства проти директора Волік Л.Ф. з питань заборгованості підприємства по заробітній платі, а також що на даний час в підприємстві залишилася працювати значна кількість бажаючих працювати учасників цієї акції, щодо яких відсутні будь-які утиски з боку директора підприємства і які добросовісно виконують свої трудові обов"язки, одержуючи за свою роботу заробітну плату.
З наданої представником співвідповідача письмової довідки ПП Агрофірми "Коровинці" від 13.02.2007 року, проти змісту якої позивач і його представник заперечень не висловили, вбачається, що за період роботи в Приватному підприємстві Агрофірмі "Коровинці" позивач ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом квітня, серпня, жовтня, листопада, грудня 2000 року, протягом всього 2001 року, протягом січня, лютого, липня 2002 року, протягом січня, лютого, березня, листопада, грудня 2003 року, протягом січня, лютого, березня, квітня, грудня 2004 року, протягом 2005 року відпрацював 4 робочі дні, а в 2006 році на роботі взагалі був відсутній.
Інших підстав невиходу на роботу позивач і представник позивача суду не навели. Також, позивачем і представником позивача не надано суду об"єктивних доказів на підтвердження обставин, якими мотивуються позовні вимоги у справі щодо ненадання директором ПП Агрофірми "Коровинці" роботи позивачу.
Статтею 113 КЗпП України передбачається обов'язок роботодавця здійснити оплату часу простою не з вини працівника, за умови повідомлення працівником власника або уповноважений ним орган чи керівника структурного підрозділу підприємства про початок простою.
Також, статтями 235 і 236 КЗпП України передбачено обов'язок роботодавця виплатити працівникові середній заробіток за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи при винесенні рішення про поновлення на роботі в порядку трудового спору.
Названа позивачем і представником позивача причина невиходів ОСОБА_1 на роботу не відноситься до категорії поважних причин простою чи відсутності працівника на роботі.
Враховуючи відсутність позовних вимог ОСОБА_1, з яких вбачався б спір про поновлення позивача на роботі, а також оцінюючи досліджені у справі докази, суд дійшов до переконання про відсутність у справі будь-яких об"єктивних доказів фактів вимушених прогулів позивача ОСОБА_1 , як працівника Приватного підприємства Агрофірми "Коровинці" , а також вважає, що ОСОБА_1 протягом роботи в Приватному підприємстві Агрофірмі "Коровинці" допустив систематичне вчинення прогулів на роботі без поважних причин, в тому числі - і в період, зазначений за змістом мотивації позовних вимог ОСОБА_1, до моменту його звільнення з роботи.
Відповідно до вимог законодавства України, час прогулу працівника оплаті не підлягає.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивачем ОСОБА_1 не надано суду у даній справі об"єктивних доказів порушення Приватним підприємством Агрофірмою "Коровинці" чи директором зазначеного підприємства Волік Л.Ф. прав позивача, як працівника в частині обставин , якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги.
При подачі позовної заяви у даній справі по трудовому спору позивач ОСОБА_1 не сплатив передбачених законом 30 грн. оплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Згідно вимог ч.3 ст. 81 ЦПК України та враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, зазначені витрати мають бути покладені на позивача у випадку відмови судом у задоволенні його позову.
Керуючись ст.ст. 81,208,209,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 в задоволенні його позову до директора Приватного підприємства Агрофірми "Коровинці" Волік Людмили Федорівни і до Приватного підприємства Агрофірми "Коровинці" про стягнення 11600 грн. оплати за вимушені прогули і про стягнення 116000 грн. на відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 30 грн. на компенсацію витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Це рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 10 днів після його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.