УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 1052 Головуючий у 1-й інстанції : Маймур Ф.Ф.
Категорія -27 Доповідач : Кіктенко Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Бараннік О.П..
суддів - Кіктенко Л.М. , Пищиди М.М.
при секретарі - Лещинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродім Бонанца» , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» про стягнення заборгованості ,-
В с т а н о в и л а :
Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року частково задоволена заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження майна .
Заборонено відчужувати все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродім Бонанца»(Вінницька область,,Піщанський район, с.Дмитрашківка, вул.Леніна,№58), ОСОБА_1.
Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродім Бонанца»(Вінницька область, Піщанський район, с.Дмитрашівка, вул.Леніна, №58), ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали судді , посилаючись на порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи , перевіривши законність та обгрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає , що скарга підлягає задоволенню , а ухвала судді скасуванню з наступних підстав.
Згідно вимог ч.1 ст.151 ЦПК України суд , за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Частиною 3 ст.151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується:
1/ накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2/ забороною вчиняти певні дії;
3/встановленням обов*язку вчинити певні дії;
4/забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов*язання;
5/ зупиненням продажу арештованого майна , якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту;
6/ зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа , який оскаржується боржником у судовому порядку;
7/ передачею речі, яка є предметом спору ,на зберігання іншим особам.
Згідно вимог ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктами 4,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено , що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд повинен враховувати , що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв*язку із застосуванням відповідних заходів і відповідно до ст. 209 ЦПК України в мотивувальній частині ухвали про забезпечення позову зазначати мотиви, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обгрунтованість припущення того ,що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Але із оскаржуваної ухвали убачається , що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та заборону відчужувати все майно юридичної особи свідчить про створені перешкоди юридичній особі у її господарській діяльності.
Тому ухвала підлягає скасуванню.
Крім того ,постановляючи ухвалу про забезпечення позову, судом першої інстанції не була врахована наявність ухвал Господарського суду Вінницької області про порушення провадження у справі про банкрутство від 13 лирня 2009 року та від 12 жовтня 2009 року, якими заборонено боржнику відчуження основних засобів виробництва, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника Товариства «Бонанца», призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Рибачука О.В.
Керуючись ст.,ст. 209 ,303,307,п.3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та заборону відчужувати все майно скасувати.
Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає , бо не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий :
Судді :