АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 року                                        м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    головуючого Галичанського А.Д.

    суддів: Перепелюк І.Б., Яремка В.В.

    секретар Максименко Д.Р.

з участю представника позивача Аствацатрян Н.І., представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткову ухвалу Заставнівського районного суду від 14 жовтня 2009 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

    У квітні 2009 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5868163 грн.         67 коп.

    З метою забезпечення позову представник ПАТ «ОТП Банк» в серпні 2009 року звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Додатковою ухвалою Заставнівського районного суду від 14 жовтня     2009 року заяву задоволено.

Тимчасово обмежено відповідача ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх боргових зобов’язань.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить додаткову ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у забезпечені позову.

Посилається на неповне з’ясування фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм  процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву представника ПАТ «ОТП Банк» та забезпечуючи позов шляхом тимчасового обмеження відповідача ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх боргових зобов’язань, суд першої інстанції виходив з того, що позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії, а згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо до нього подано цивільний позов до суду.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх внаслідок порушення норм процесуального права.

Це відповідно до п. 2 ст. 312 Цивільного процесуального кодексу України(далі – ЦПК) є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідача ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 151 ЦПК  суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ст. 152 ЦПК  позов забезпечується  накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;  забороною вчиняти певні дії;  встановленням обов'язку вчинити певні дії;  забороною  іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна,  якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; зупиненням  стягнення  на  підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;  передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У  разі  необхідності  судом  можуть бути застосовані інші види  забезпечення  позову.  Суд  може  застосувати  кілька  видів забезпечення позову.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови   № 9 від   22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного             процесуального законодавства при розгляді  заяв про забезпечення позову»   згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК  позов майнового характеру  дозволяється  забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Заявлений ПАТ «ОТП Банк» позов у даній справі є позовом майнового характеру, а тому може бути забезпечений  шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Що ж стосується клопотання позивача про забезпечення позову  шляхом тимчасового обмеження відповідача ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, то воно є необґрунтованим.

Забезпечення позову –– це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК  цивільне   судочинство   здійснюється   відповідно   до Конституції  України,  цього  Кодексу  та Закону України  «Про міжнародне приватне право».

Закон України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну», на який посилається позивач, регулює порядок здійснення права  громадян  України на   виїзд  з  України  і  в'їзд  в  Україну,  порядок  оформлення документів для зарубіжних поїздок,  визначає  випадки  тимчасового обмеження  права  громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері (ст.1).

Таким чином норми згаданого Закону України регулюють публічно-правові відносини, а тому   не можуть бути застосовані при вирішення у цивільній справі питання забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження фізичних осіб у праві виїзду за межі України.

    На підставі наведеного та керуючись 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Додаткову ухвалу Заставнівського районного суду від 14 жовтня          2009 року скасувати.

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий  

Судді: