АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «22» грудня 2009р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Колотило О.О.
Суддів Підгорної С.П., Дембіцької О.О.
При секретарі Козек Ю.І.
за участю прокурора Малик Н.В.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями підсудного ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 січня 2009 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України, -
засуджений за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч. 1 КК України на сім років позбавлення волі.
Запобіжний захід підсудному до набрання вироком чинності залишено взяття під варту, строк відбуття покарання обчислюється з 24 серпня 2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок завданої моральної шкоди 25000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області судові витрати пов’язані з проведенням експертиз в сумі 3290 гривень 36 коп.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 06 липня 2008 року, приблизно о 9 годині 55 хвилин, у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі потерпілого ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, в ході сварки, умисно, з метою вбивства ОСОБА_3 наніс йому один за одним
Справа № 11-395 2009 р. Головуючий у І інстанції Ярема Л.В. Категорія ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України Доповідач Колотило О.О.
три удари ножем в життєво важливі органи – ліву бокову поверхню шиї, передню поверхню грудної клітини справа та ліву підочну ділянку обличчя, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя, після чого, коли потерпілий втративши свідомість упав, вважаючи, що виконав усі дії необхідні для доведення вбивства ОСОБА_3 до кінця з місця вчиненого злочину втік, однак злочин до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки завдяки своєчасно наданій медичній допомозі смерть потерпілого не настала.
В апеляції, підсудний ОСОБА_2 та в його інтересах адвокат ОСОБА_4 просять вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України на ст. 121 ч. 1 КК України та призначити покарання за цим законом посилаючись на те, що маючи реальну можливість вбити ОСОБА_3 він цього не зробив, а сприяв виклику автомашини швидкої допомоги, завдяки чому потерпілий залишився живий, що свідчить про відсутність у нього умислу на умисне вбивство ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді, посилання підсудного ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 які підтримали подані апеляції, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляції та додатково допитавши в ході часткового судового слідства підсудного і дослідивши інші докази, колегія суддів вважає, що апеляції ОСОБА_2 та його захисника задоволенню не підлягають.
Вина підсудного у вчиненні закінченого замаху не умисне вбивство потерпілого ОСОБА_3, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Так, визнаючи свою вину у вчиненні злочину частково, підсудний в суді першої інстанції (а.с. №№ 227-228) та в апеляційному суді підтвердив, що саме він вранці 06 липня 2008 року, знаходячись у квартирі ОСОБА_3, в стані алкогольного сп’яніння, заподіяв потерпілому виявлені у нього тілесні ушкодження, після чого повідомивши, що вчинений злочин доньку з місця події втік.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив (а.с. № 225), що вранці 06 липня 2008 року разом із ОСОБА_2 у своїй квартирі розпивав спиртні напої. Коли підсудний став його ображати він запропонував тому вийти з квартири, проте ОСОБА_2 вийшов в коридор, повернувся з ножем, яким наніс йому удар в шию, від чого він упав і втратив свідомість.
Прийшовши до свідомості виявив під лівим оком ніж, витягнув його після чого знову втратив свідомість і прийшов до себе в лікарні.
Свідок ОСОБА_5 показала суду (а.с. № 226), що підсудний її батько, вранці 06 липня 2008 року він подзвонив їй і просив викликати автомашину швидкої медичної допомоги. Приїхавши до батька вона побачила його та потерпілого в крові, викликала працівників міліції та автомашину швидкої медичної допомоги, ОСОБА_3 працівникам міліції повідомив, що тілесні ушкодження йому заподіяв підсудний. Батько з місця вчиненого злочину втік.
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду (а.с. № 226), що 06 липня 2008 року у складі бригади швидкої медичної допомоги виїжджав на місце вчинення злочину. ОСОБА_3 був у дуже тяжкому стані і повідомив, що тілесні ушкодження йому заподіяв сусід.
З показів свідка ОСОБА_7 (а.с. № 227) видно, що вранці 06 липня 2008 року подзвонив ОСОБА_3 і сказав, що йому погано. Він приїхав до нього, потерпілий був весь у крові, повідомив працівникам міліції та лікарям, що тілесні ушкодження йому заподіяв сусід.
У відповідності до висновку дактилоскопічної експертизи (а.с. № № 26-35), сліди пальців рук виявлених на пляшках з під горілки вилучених з квартири потерпілого ОСОБА_3 належить ОСОБА_2.
З протоколу огляду місця подій (а.с. №№ 9-10) вбачається, що 06 липня 2008 в квартирі АДРЕСА_1 на підлозі в крові виявлено потерпілого ОСОБА_3
Згідно з висновком судово-медичної експертизи (а.с. № 21) у потерпілого ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран лівої бокової поверхні шиї, лівої підочної ділянки, передньої поверхні грудної клітки справа, геморагічного шоку, які виникли в результаті дії колюче-різучого знаряддя, по строку можуть відповідати в обставинах і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.
З показів потерпілого, свідка ОСОБА_5 та самого підсудного видно, що у квартирі ОСОБА_3 є стаціонарний телефон.
Таким чином, після нанесення потерпілому ножем тілесних ушкоджень ОСОБА_2 мав реальну можливість викликати до нього по телефону автомашину швидкої медичної допомоги, однак цього не зробив, а повідомив про злочин доньку і з місця скоєного злочину втік.
Даний факт підтверджує, що ОСОБА_2 мав намір позбавити ОСОБА_3 життя.
Про наявність у підсудного умислу на умисне вбивство потерпілого свідчить і нанесення ним ОСОБА_3 трьох ударів ножем у життєво важливі органи, в тому числі двох після того як потерпілий втратив свідомість.
Досліджені судом докази у своїй сукупності свідчать про те, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні закінченого замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_3, тому його дії правильно кваліфіковані за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України.
Що стосується міри покарання, то вона обрана ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу винного і обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, зокрема, що він вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп’яніння, частково визнав свою вину та частково відшкодував завдану злочином шкоду.
Взявши до уваги ці обставини, суд призначив ОСОБА_2 мінімальну міру покарання передбачену санкцією ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України у виді семи років позбавлення волі, тому колегія суддів не знаходить підстав для пом’якшення йому призначеного судом покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 січня 2009 року щодо ОСОБА_2 без змін.
Головуючий О.О. Колотило
Судді С.П. Підгорна
О.О. Дембіцька
Копія вірна: суддя