АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1462-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Кисельов Є.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Ломанової Л.О.,

суддів                 Притуленко О.В.,

Кустової І.В.

при секретарі             Рєзниченку А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  третя особа – Державний реєстратор виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації статуту, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 вересня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації статуту юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 6 – Керч»   (далі - ОК «ЖБК № 6 – Керч»), як незаконно створеного.

Вимоги позову мотивувала тим, що вона є членом Житлово-будівельного кооперативу № 6 з 10 квітня 1981 року. Між тим, без проведення загальних зборів членів наведеного кооперативу відповідачки 19 січня 2006 року зареєстрували у державного реєстратора Статут ОК «ЖБК № 6 – Керч». Вважає, що реєстрацією статуту ОК «ЖБК № 6 – Керч»  створено нову юридичну особу, що є незаконним, порушує її особисті майнові права та право власності на майно кооперативу, як члена ліквідованого кооперативу.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 15 вересня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

На вказане судове рішення позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове – по суті позовних вимог.

Так у скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність рішення загальних зборів членів ЖБК № 6 у зв’язку з чим реєстрація статуту ОК «ЖБК № 6 – Керч» була проведена з порушенням закону, відповідачі на мають повноважень очолювати створений кооператив, оскільки не є його членами. Судом безпідставно відхилено клопотання про допит свідків – членів кооперативу. Рішення суду не мотивовано.

У запереченнях на апеляційну скаргу  державний реєстратор виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим зазначає, що державну реєстрацію змін у засновницьких документах ОК «ЖБК № 6 - Керч»  проведено відповідно до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі – Закон)  та на підставі наданих засновниками кооперативу документів, зокрема протоколу загальних зборів про внесення змін до статуту від  22 жовтня 2005 року.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначають, що доводи скарги не підтверджені ніякими доказами. Відповідно до Закону України «Про кооперацію» перереєстрація кооперативу є їх обов’язком, тому на загальних зборах 22 жовтня 2005 року було прийнято рішення про прийняття статуту кооперативу у новій редакції. Просять  апеляційну скаргу відхилити, а ухвалене рішення суду  залишити без змін.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, представника третьої особи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Однак, частиною 3 наведеної статті передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що позивач звернулася до суду з вимогами про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації статуту юридичної особи -  ОК «ЖБК № 6 – Керч», проте позов заявлено до фізичних осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Відповідно до  вимог частини 1 статті 6 вказаного вище Закону  державний реєстратор проводить державну реєстрацію юридичних осіб.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що державний реєстратор відмовляє  у проведенні державної реєстрації  змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, установлених частиною 1 статті 27 цього Закону, в якій зазначено, що підставою для відмови є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 Закону, згідно з якою такі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Державний реєстратор несе відповідальність за повноту відомостей  в установчих документах , а засновники юридичної особи – за відповідність цих відомостей законодавству.

Наявна у матеріалах справи ухвала Керченського міського суду АР Крим від 02 червня 2009 року (а.с. 53) стосується вирішення у попередньому судовому засіданні  питання про притягнення  до участі у справі у якості співвідповідача  державного  реєстратора  Відділу реєстрації  фізичних та юридичних осіб  Керченської міської ради АР Крим.

Проте, як вбачається з матеріалів справи (технічного запису судового засідання від 02 червня 2009 року) вказана ухвала відповідно до вимог частин 4 та 6 статті 209 ЦПК України у нарадчій  кімнаті суддею не постановлювалася та у судовому засіданні не оголошувалася.

Крім того, у судовому засіданні від 15 вересня 2009 року  процесуальне положення  державного  реєстратора було змінено на третю особу, процесуальний статус якої не дозволяє вирішувати питання відносно  неї  (стаття 35 ЦПК України).

Матеріали справи також не містять відомостей щодо долучення до  участі у справі ОК «ЖБК № 6 – Керч». Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_3  без участі цієї юридичної особи,  Керченський міський суд у вступній частині свого  рішення від  15 вересня 2009 року  вказав  ОК «ЖБК № 6 – Керч» як відповідача.

Таким чином, судом фактично вирішено питання щодо прав та обов’язків осіб, які не брали участі у справі.

Згідно вимог пункту 4  частини 1 статті 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить встановити характер спірних правовідносин, норми права, що регулюють відповідні правовідносини, коло осіб, які повинні брати участь у справі, в залежності від чого ухвалити законне рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 5 частини 1 статті 307, пунктом 5 частини 1 статті 311, пунктом 2 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів   судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 вересня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді