Судове рішення #7794100

Справа №11-79/2010 р.                          Головуючий у 1 інстанції –Харечко С.П.

Категорія: ч.2 ст.263, ч.1 ст.296 КК України                Доповідач: Іващук В.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

 

        головуючого: Полюховича О.І.

        суддів: Сачука В.І., Іващука В.Я.        

з участю прокурора Зуйкова О.Г.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

та його законного представника ОСОБА_4

         

    розглянула 16 лютого 2010 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2009 року.  

    Цим вироком, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українць, громадянин України, народився і проживає в АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, судимий -  15 травня 2009 року Рівненським міським судом за ч.2 ст.186 КК України, до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від покарання з випробувальним терміном один рік,

засуджений:

-    за ч.2 ст.263 КК України на два роки розбавлення волі,

-   за ч.1 ст.296 КК України один рік і шість місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України  до призначеного покарання частково приєднано покарання не відбуте за попереднім вироком два роки і один місяць позбавлення волі і за сукупністю вироків остаточне покарання призначено чотири роки і один місяць позбавлення волі.

   

           За наведених у вироку суду обставин, ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він без передбаченого дозволу носив мисливського ножа, який є холодною зброєю.

Крім того, ОСОБА_3 2 серпня 2009 року приблизно о 16 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння  в маршрутному автобусі, який рухався із Дубровицького району в м. Рівне, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що полягало в протиставленні своїми діями самого себе загальноприйнятим нормам громадської моралі, в неповазі до цих норм, і до прав інших людей, що перебували в цьому автобусі, безпричинно почав чіплятися  до братів ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_3 кидав в них лушпинням соняшника, ображав нецензурною лайкою та непристойними жестами на їхню адресу.

Коли, приблизно о 16 години 30 хвилин, маршрутний автобус прибув на автостанцію АДРЕСА_2, ОСОБА_3 продовжив чіплятися до братів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та знову, безпричинно з хуліганських спонукань наніс ОСОБА_6 удар кулаком в обличчя. Коли брати ОСОБА_6 почали наближатися до ОСОБА_3 він витягнув із сумки мисливського ножа. Припиняючи хуліганські дії ОСОБА_3, брати ОСОБА_6 схопили його за руки, повалили на землю і обеззброїли. В результаті ОСОБА_6 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

     

В поданій на вирок суду апеляції ОСОБА_3, не заперечуючи своєї вини у вчиненому, та кваліфікації його дій, вважає, що вирок суду є несправедливим внаслідок його суворості, оскільки він розкаявся у вчиненому та своїми діями сприяв у розкритті злочину, позитивно характеризується, просив вибачення перед потерпілими, до затримання працював. Просить обрати йому покарання у виді штрафу за даним вироком, а попередній вирок суду виконувати самостійно. Судові витрати віднести за рахунок держави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, його захисників та законного представника на підтримання поданої у справі апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши доводи викладені в апеляції та матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, встановлена сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом дана повна та всебічна оцінка і в апеляції не заперечується.

При обранні виду та міри покарання засудженому, судом належним чином враховано тяжкість вчинених ним злочинів, його особу, обставини, що пом”якшують та обтяжують його вину, в тому числі і ті на які покликається апелянт.

Відповідно до ст.93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених.

За таких обставин, підстав для зміни вироку суду та пом”якшення покарання засудженому, колегія суддів не знайшла.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,  

        У   Х   В   А  Л   И   Л    А :

Вирок Рівненського міського суду  Рівненської області від 9 грудня 2009 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення.

Головуючий: підпис

Судді:два підписи

Копія вірна: суддя-доповідач                                                           Іващук В.Я.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація