АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1588-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Чулуп О.С.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Ломанової Л.О.,

        суддів                 Притуленко О.В.,

                        Кустової І.В.

при секретарі             Хобот Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Кіровського районного суду АР Крим від 21 липня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньотранспортною пригодою.

Вимоги позову мотивовані тим, що 19 серпня 2005 року на автодорозі смт. Совєтський-Старий Крим автомобіль марки Ауді А-4, яким керував ОСОБА_6 зіткнувся  з  автомобілем  ВАЗ -2103,  під керуванням ОСОБА_4,  у наслідок чого  Ауді А-4 відкинуло в сторону і сталося зіткнення  з автомобілем марки Опель-Комбо, який належить позивачці. Внаслідок вказаного ДТП автомобіль позивачки ушкоджено, чим їй завдано матеріальної шкоди у розмірі 8615, 63 грн., а також моральної шкоди, яка  обґрунтована вимушеністю  додаткових зусиль  для організації життя та оцінена в сумі 6000 грн. Позивачка вважає, що матеріальну шкоду їй повинні відшкодувати як відповідач ОСОБА_5 - володілець автомобіля, так і ОСОБА_4 як особа винна у ДТП.

Заочним рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 21 липня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволений – стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивачки 8615, 63 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та по 1500 грн. з кожного - компенсацію моральної шкоди. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На вказане судове рішення відповідач ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції при визначенні розміру матеріальної шкоди не врахував ступінь вини водія ОСОБА_6, який керував автомобілем Ауді А-4, належним чином не притягнув його до участі у справі. Вважає, що моральну шкоду у відповідних розмірах повинні відшкодовувати відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а не він.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідачів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішення питанні щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки регулюється положеннями статті 1188 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 у ході судового розгляду відмовилася від вимог щодо стягнення з учасника ДТП  - відповідача ОСОБА_6 грошової суми у відшкодування моральної шкоди (а.с.80). Судом ця відмова прийнята та закрито провадження у справі у цій частині (а.с.89). Проте з висновку експерта № 3/538  від 15 грудня 2006 року  вбачається, що водій автомобіля Ауді А-4 ОСОБА_6 порушив вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість попередити зіткнення автомобілів (а.с.20 зворот).

Проте рішення суду не містить ніяких висновків щодо наявності чи відсутності вини вказаного учасника ДТП у спричиненні шкоди позивачці.

Суд першої інстанції не врахував ці обставини та розглянув справу без участі однієї з осіб – учасниці ДТП.

За нормами частин 1, 2 та 3 статті 35 ЦПК України суд з власної ініціативи може залучити до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін, ці особи мають процесуальні права та обов’язки, встановлені для інших учасників процесу.

Згідно вимог пункту 4  частини 1 статті 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд вирішив питання про права та обв’язки осіб, які не брали участь у справі.

Відтак, колегія суддів  погоджується з твердженням апелянта щодо необхідності притягнення до розгляду справи учасника ДТП  - ОСОБА_6

Довід апеляційної скарги щодо звільнення власника автомобіля ВАЗ-2103 ОСОБА_5 від відшкодування моральної шкоди спричиненої  ОСОБА_3 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність його вини у незаконній передачі управління автомобілем сину - ОСОБА_4

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 та скасування заочного рішення Кіровського районного суду АР Крим від 21 липня 2009 року з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 5 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 311, пунктом 2 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Заочне рішення Кіровського районного суду АР Крим від 21 липня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді: