АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33 – 77/ 2010р.
Категорія - ст. 185-8, ч.1 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Незола І.М., за участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 за ст. 185-8, ч.1 КУпАП,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2009 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 185-8, ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 гр.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що, перебуваючи на посаді державного автоінспектора ВДАІ, тобто будучи посадовою особою органів внутрішніх справ, 20 жовтня 2009 року, отримавши вимогу прокурора Оріхівського району Запорізької області про надання матеріалів для перевірки, а також забезпечення доступу до комп'ютерних баз, із резолюцією в.о. начальника ВДАІ ОСОБА_2 про визначення його одним з виконавців цієї вимоги, 21 жовтня 2009 року з 09-10 до 10-50 годин в приміщенні ВДАІ по вул. Гагаріна, 39 в с. Преображенка Оріхівського району Запорізької області, відмовив у наданні таких матеріалів, а також не надав матеріалів, які є підставами для проведення технічного огляду автомобілів.
В своїй скарзі на цю постанову ОСОБА_1, не заперечуючи самого факту відмови ним в наданні матеріалів прокурору при обставинах, викладених в постанові судді, вважає судове рішення незаконним, посилаючись на те, що вимога прокурора не відповідала вимогам закону, оскільки в ній не зазначено жодного з найменування документів, які підлягали наданню, не зазначено терміну і способу, в які її необхідно було виконати, відсутні і посилання на підстави для прокурорської вимоги та інше, що було перешкодою в її виконанні, крім того, виконання ним вимоги було пов'язано з порушенням службової таємниці, тому в його діях був відсутній намір на скоєння вищевказаного правопорушення; крім того, вважає, що в даній ситуації він не може вважатися посадовою особою, тобто суб'єктом цього правопорушення, тому просить постанову судді скасувати і провадження по адміністративній справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, вважаю, що його апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Сам факт відмови ОСОБА_1 від виконання вимоги прокурора про надання матеріалів для прокурорської перевірки при обставинах, викладених в постанові судді, ним самим не заперечується, однак при розгляді цієї справи суддя припустився неповноти у з'ясуванні фактичних обставин правопорушення і причин невиконання ОСОБА_1 вимоги прокуратури, внаслідок чого його висновки щодо винності останнього у вчиненні інкримінованого йому правопорушення викликають певні сумніви.
Так, з пояснень ОСОБА_1, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.10.2009 року, вбачається, що він не відмовлявся надати для перевірки матеріли, які знаходилися безпосередньо в його веденні, зокрема, журнал обліку видачі талонів державного технічного огляду автомобілів співробітниками ДАІ, щодо ж інших документів, зокрема, матеріалів з адміністративної практики ДАІ, пояснив, що вони знаходяться в архіві УДАІ, до якого особисто він доступу не має, але може мати доступ інший співробітник - ОСОБА_3, який на даний час хворіє, не має він доступу і до комп'ютерної бази даних з тієї ж адміністративної практики.
Як стверджує ОСОБА_1, при розгляді його справи в районному суді він посилався на ті ж обставини, проте суд в своїй постанові будь-якої оцінки цим доводам не дав.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення також неможливо зрозуміти, які саме матеріали відмовився надати ОСОБА_1 на вимогу прокурора, чи знаходилися вони в його особистому веденні, а якщо ні, то чи мав він до них доступ та можливість їх надати для перевірки, внаслідок чого неможливо дійти висновку і про те, чи є в цьому його провина.
З огляду на те, що одночасно з ОСОБА_1 за ці ж дії до такої ж відповідальності був притягнутий і виконуючий на той час обов'язки начальника ДАІ ОСОБА_2, з матеріалів адміністративної справи також неможливо зрозуміти, хто з них і які саме матеріали повинен був надати на вимогу прокурора, отже і визначити ступінь провини кожного та її наявність або відсутність взагалі, тому висновок в постанові судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-8 КУпАП, та доведеність його провини в його скоєнні, є непереконливим.
Таким чином, судове рішення по цій справі не відповідає вимогам закону, тому воно підлягає скасуванню за мотивами неповноти та однобічності в з'ясуванні фактичних обставин правопорушення та наявності його складу в діях ОСОБА_1
При цьому посилання самого ОСОБА_1 в його скарзі на неналежне оформлення вимоги, можливе порушення ним службової таємниці в разі її виконання тощо, на увагу не заслуговують, оскільки в даному випадку прокуратура здійснювала перевірку у відповідності до своїх повноважень, передбачених Законом України "Про прокуратуру", згідно з яким представник прокуратурі не є особою, надання якій необхідних матеріалів, у тому числі тих, які складають службову таємницю, може вважатися її порушенням; крім того, від ОСОБА_1 вимагалося лише надати доступ до комп'ютерної бази даних, а не повідомити код доступу до них, який є таємним; необхідні дані про найменування документів, терміни їх надання тощо, якщо з точки зору ОСОБА_1 їх не вистачало в тексті вимоги прокурора, він міг визнати безпосередньо у прокурора, який здійснював перевірку, оскільки відсутність якихось даних в тексті вимоги не є підставою вважати саму вимогу незаконною; хибним є посилання ОСОБА_1 в його скарзі і на те, що він не може вважатися службовою особою, оскільки він є такою вже з огляду на те, що він є співробітником органу внутрішніх справ.
Враховуючи, що на даний час вже спливли строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вищевказане правопорушення, передбачені ст. 38 КУпАП, справа не підлягає перегляду по суті, тому провадження по ній підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 16 грудня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185-8, ч.1 КУпАП - скасувати, провадження по адміністративній справі щодо нього закрити за спливом строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області Незола І.М.