Справа № 2-а-365/2010  

                                                                  ПОСТАНОВА

                                                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

“11” лютого   2010 року                                                         Добровеличківський районний суд  Кіровоградської області в складі суду

головуючого  судді                                                               Горовець М.І.  

при секретарі                                                                         Діордієвій Т.І.      

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області про відновлення  пропущеного  строку  для звернення  до суду за  захистом порушень  прав , свобод  та  інтересів  за  період з 01.01.2006  року  по  31.12.2008  року  та зобов'язання відповідача  здійснити  нарахування щомісячної  соціальної  допомоги  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її  виплату  за 2006-2008  роки в  сумі  4471,20 грн.,-  

В С Т А Н О В И В :

03 лютого  2010 року позивач звернувся до суду з  адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області про відновлення  пропущеного  строку  для звернення  до суду за  захистом порушень  прав , свобод  та  інтересів  за  період з 01.01.2006  року  по  31.12.2008  року  та зобов'язання відповідача  здійснити  нарахування щомісячної  соціальної  допомоги  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її  виплату  за 2006-2008  роки в  сумі  4471,20 грн  в якому зазначив, що згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У(зі змінами та доповненнями) він є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки він  відноситься   до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває  на обліку в УПФ України в Добровеличківському  районі Кіровоградської області - має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.

  Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце слухання справи повідомлений вчасно, належним чином, надав суду письмову заяву в якій просить справу розглядати в  його   відсутність за  правилами  письмового  провадження , без  технічної  фіксації  адміністративного  процесу , позов підтримує повністю.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву в якій просить суд розглядати справу  без його участі за  правилами  письмового  провадження  ,без  технічної  фіксації  адміністративного  процесу ,  позовні вимоги не визнає повністю та надав  письмове заперечення в якому зазначив , що  ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року  № 27-у/2009 по справі                     2-25/2009 встановлено, що у ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці 1 частини 1 цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. В ст.7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни  »   № 2195-ІV зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз.1 ч.1 ст. 28 Закону № 1058-ІV на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбачених у ст..6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина  на думку представника відповідача полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 % якої мають підвищуватися пенсії дітям війни. Заповнення цієї прогалини має здійснюватися законодавцем .   Вимоги позивачів в частині зобов'язання  відповідача провести перерахунок пенсії за 2009 рік вважає необґрунтованими , оскільки останні не дотрималися порядку звернення до УПФ з відповідною заявою, як то передбачено ст.ст. 44,45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» .

З врахуванням  тих  обставин , що  сторони  в судове засідання  не  з'явилися та  надали  суду  заяви  про  розгляд  справи за  їх  відсутності  , суд  відповідно до п.10 ч.1 ст.3  та    ч.3 ст. 122  КАС  України  вважає  доцільним провести розгляд  даної  справи по суті у відсутності сторін в  порядку письмового  провадження  на  основі  наявних  у  суду  матеріалів   та  винести   очне  рішення  по  справі  .

    Дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню з наступних підстав.

    У відповідності до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року                 № 2195-ІУ дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення                   (02 вересня 1945 року) Другої  світової війни було менше 18 років.

   Судом встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення виданого  УПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області позивач отримує пенсію за віком і   є дитиною війни , тобто він  має право на пільги передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року   № 2195-ІV.

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

    Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. №3367-ІV пункт 17 статті 77 вказаного Закону виключено, а статтю 110 викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, протягом 2006 року Кабінетом Міністрів України вказаний порядок запровадження та виплати пільг дітям війни, які передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначений не був. Таким чином, фінансування виплат підвищення пенсії дітям війни з Державного бюджету у 2006 році не проводилось.

    Вказані вище положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік ” неконституційними не визнавалися, отже для проведення позивачу спірних виплат у 2006 році  правові підстави відсутні, тому позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити йому  недоплачену соціальну допомогу з 01 січня 2006 року по 31 грудня  2006 року задоволенню не підлягають.

     Пуктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007" від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-І V, на 2007 рік зупинено.

         Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

        З 09 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 "Про соціальний захист дітей війни", і тому  позовні вимоги підлягають задоволенню.

    Згідно п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет  України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007 року № 107-ІУ,  ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-І V викладено в новій редакції , згідно           якої , дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008 п.п.2 п.41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007 року № 107- УІ – визнано неконституційним.

    Судом встановлено, що з 01.01.2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” (в редакції від 28.12.2007 р.) З 22.05.2008 року на підставі рішення Конституційного суду України               №  10-рп/ 2008  перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” (в редакції від 18.11.2004 р.) позивачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області не проводився.

    З 22.05.2008 року позивач мав право на отримання підвищення пенсії не на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком. На підставі зазначеного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області  належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, згідно вище вказаного законодавства  України і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

         Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

       Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії  засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик, можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

        Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

          Посилання представника відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %  мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

        Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз’яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

      Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 по  31.12. 2008 року  відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" та здійснити її виплату.

    Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Представник відповідача, заперечуючи проти позову не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни.

     Згідно ч.ч.3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

    Таким чином, доводи відповідача  в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

    Відповідно до ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

    Згідно ст. ч. 2 ст. 99 КАС  України  для звернення до адміністративного суду за захистом  прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше.

    Статтею 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” та статтею 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення ” встановлено, що суми пенсій виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки.

    В частині 3 ст. 99 КАС України зазначено, що строки для звернення до адміністративного суду можуть встановлюватися іншими законами.

    Оскільки такі строки встановлені вищезазначеними законами, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду не пропущений, крім того згідно ст. 100 КАС України  пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, але вказані вимоги сторони не заявили.

Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги позивача про зобов’язання ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити недоплачену допомогу до пенсії, підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити  позивачу   підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни ”, у розмiрi 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року до  31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по              31 грудня 2008 року включно, а вимоги позивача  щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплачувати йому  пенсію за  2006 рік, період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року та   з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають .

Задовольняючи частково позовні вимоги , суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем  грошовій сумі не підлягають задоволенню , оскільки такі виплати не були йому    нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу , на який покладено такі повноваження .

Задля  зрозумілості  судового  рішення  та  усунення  невизначеності   у  взаємовідносинах   між  сторонами  спору  суд  вважає  за  необхідне  конкретизувати  позовні  вимоги   шляхом  доповнення   вказівкою на :  протиправність бездіяльності  відповідача та  її  обов ' язку  при  нарахуванні   та  виплаті   позивачу   суми  пенсії ,  підвищеної на 30  відсотків мінімальної  пенсії за  віком  керуватися  законодавчо визначеним розміром мінімальної  пенсії  за  віком  ,  встановленим  на   час   виплати у  період липня-грудня  2007  року  та   травня  -  грудня  2008 року .

 Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІV (із змінами та доповненнями), ч,4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-І, п.17 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-ІV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V , рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007,   Закону України “Про Держаний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007 року № 107-УІ,  рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року № 835-УІ,  ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

 ПОСТА НОВИВ :

       Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області про відновлення  пропущеного  строку  для звернення  до суду за  захистом порушень  прав , свобод  та  інтересів  за  період з 01.01.2006  року  по  31.12.2008  року  та зобов'язання відповідача  здійснити  нарахування щомісячної  соціальної  допомоги  у розмірі  30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її  виплату  за 2006-2008  роки в  сумі  4471,20 грн.- задовольнити     частково .

    Визнати протиправною бездіяльність  ОСОБА_2 пенсійного фонду України у Добровеличківському районі Кіровоградської області  щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по  31 грудня 2007 року та за період з           22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року розрахованої з  урахуванням   вимог ч.1 ст. 28  Закону  України    “  Про  загальнообов'язкове   державне  пенсійне  страхування  “ і  законодавчо визначеного розміру   мінімальної  пенсії  за  віком , встановленого на  час  виплати у  період липня- грудня 2007  року ,  травня – грудня 2008  року .

      Зобов'язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Добровеличківському  районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії  ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно , керуватись  законодавчо визначеним розміром   мінімальної  пенсії  за  віком , встановленим на  час  виплати у  період липня- грудня 2007  року , травня – грудня 2008  року.

     В іншій частині позовних вимог відмовити.

         Постанова  може бути оскаржена  в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в    10-денний строк з дня проголошення постанови  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції  або в порядку  ч. 5 статті 186 КАС України .

СУДДЯ :