Справа № 2-712/2006 р.

                         РІШЕННЯ

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня   2009 року       Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

в складі головуючої судді                                           Чередникової В.С.

при секретарі                                                                Олійник Л.Б.

з участю позивача                                                        ОСОБА_1

представника відповідача                                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни  в залі суду справу  за позовом  ОСОБА_1 до  ВАТ “Лубниводбуд”  про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

                        ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся 02.04.2009р. в суд із позовом до відповідача ВАТ “Лубниводбуд” про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, мотивуючи позов тим, що він з 01 квітня 2002 року працює бульдозеристом у ВАТ “Лубниводбуд”   по даний час але відповідач всупереч вимогам  ст. 115 КЗпП України, з вересня 2008 р.   нараховує  але не виплачує  в повному обсязі заробітну плату, внаслідок чого утворилася заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року  включно в сумі 2799 грн.76 коп., яку прохає стягнути з відповідача на його користь.

    Невиплатою заробітної плати йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює  в 1600 грн. і яку також прохає стягнути з відповідача на його користь.

В судовому засіданні позивач  позов підтримав, уточнив суму заборгованості, що утворилася станом на лютий місяць 2009 року, яка становить 2129 грн.61 коп., пояснив, що відповідач частково сплатив заборгованість по заробітній платі в квітні - травні 2009 року. Підтримав позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1600 грн.    

 Представник ВАТ „Лубниводбуд” позов визнав частково в частині стягнення заробітної плати в розмірі 2129 грн. 61 коп. В частині відшкодування моральної шкоди позов не визнає.

Заслухавши позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Ст. 21 ЗУ „Про оплату праці” закріплює, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Виходячі з ст. 24 ЗУ „Про оплату праці” своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Судом встановлено, що позивач з 01 квітня 2002року р. по даний час працює в ВАТ “Лубниводбуд”, але відповідач з вересня  2008 року не виплачує належну позивачеві заробітну плату, внаслідок чого утворилася заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року, на день розгляду справи в сумі 2129 грн.61 коп., що підтверджується належно оформленою довідкою відповідача.

    Відповідач не виконує свої зобов”язання перед позивачем про виплату заробітної плати  щомісяця, не рідше двох разів на місяць, що передбачено ст.115 КЗпП України, тому заборгованість має бути стягнута в судовому порядку.

    Суд вважає, що порушенням строків виплати заробітної плати, встановлених законом, фактичною невиплатою заробітної плати протягом тривалого часу - з вересня 2008 року по даний час, позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки це призвело до моральних страждань. При цьому суд враховує моральний стан позивача, який внаслідок тривалого часу невиплати йому заробітної плати, змушений був відшуковувати засоби для існування, відновлення нормальних життєвих зв’язків, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що є очевидним. Позивач поніс моральні страждання, які виразились у непридбанні необхідних речей, і визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню частково з урахування розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та способу завданих моральних страждань. Суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн.

Керуючись ст.ст. 21, 24 ЗУ „Про оплату праці”, ст.ст. 115, 237-1 КЗпП України, та ст.ст. 10-12, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -

          В И Р І Ш И В:

   Позовні вимоги  ОСОБА_1  до ВАТ „Лубниводбуд” про стягнення заробітної плати і стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ВАТ „Лубниводбуд” на користь ОСОБА_1   2129 грн. 61 коп.   заборгованості по заробітній платі за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року включно та 500 грн. відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з ВАТ „Лубниводбуд” на користь держави 51 гривню судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

    Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.

    Суддя                                                                                    В.С. Чередникова