Судове рішення #7787021

                                                                           Справа № 4-59/2009 р.

                             ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня  2009 року      Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

В складі: головуючої судді     -                                   Чередникової В.С.

при секретарі     -                              Мирній Т.Ф.

з участю прокурора -                              Букало С.М.

скаржника -                              ОСОБА_1

представника скаржника  -                                          ОСОБА_2

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни скаргу  ОСОБА_1 на постанову Лубенського міжрайонного прокурора про порушення кримінальної справи відносно службових осіб   дочірнього підприємства “Топаз” ВАТ “Лічмаш - прилад” за ознаками злочину передбаченого ст. 175 ч. 1 КК України,

                        ВСТАНОВИВ:

    Скаржник ОСОБА_1 06.04.2009 року звернувся до суду зі скаргою на постанову Лубенського міжрайонного прокурора від 25.02.2009 року про порушення кримінальної справи відносно службових осіб  дочірнього підприємства “Топаз” ВАТ “Лічмаш - прилад” за ознаками злочину передбаченого ст. 175 ч. 1 КК України.

     Прохає суд скасувати дану постанову як незаконну та  безпідставну, оскільки при винесенні постанови були порушені вимоги ч.2 ст.98, ст.. 94 КК України. На момент порушення кримінальної справи працівникам прокуратури достовірно було відомо, що він є одноосібним розпорядником коштів на ДП ”Топаз”, що підтверджується  також актом перевірки дотримання вимог трудового законодавства. інспектором з охорони праці  Територіальної інспекції праці. Кримінальну же  справу порушено не конкретно відносно нього, а відносно службових осіб ДП “Топаз” ВАТ “Лічмаш - прилад”, що суперечить      ст.98 КПК України.

Причиною невиплати заробітної плати є те, що кошти були спрямовані на  поточні невідкладні потреби підприємства,   що було погоджено з трудовим колективом, тому немає безпідставної невиплати заробітної плати.  

Про дату порушення кримінальної справи його не було повідомлено, копія постанови про порушення кримінальної справи йому не  вручено, що є порушенням  ч. 1 ст. 98-2 КПК України.

 26.03.2009р. року він звернувся до Лубенської міжрайонної прокуратури, щоб ознайомитися з постановою про порушення кримінальної справи, але йому було відмовлено, що він не має права отримати копію постанови. На час звернення до суду   не отримав відповіді на заяву від 26.03.2009р.

Заслухавши скаржника, представника скаржника, які підтримали в судовому засіданні скаргу та доповнили мотивацію незгоди з постановою, що не було безпідставної  невиплати заробітної плати, прокурора, який заперечує проти задоволення скарги і скасування постанови про порушення кримінальної справи, вважає, що постанова винесена згідно чинного законодавства і на підставах, визначених законом., дослідивши матеріали на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи відносно службових осіб  дочірнього підприємства “Топаз” ВАТ “Лічмаш - прилад”, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 94 КПК України приводами для порушення кримінальної справи є: заява або повідомлення підприємств, установ організацій, посадових осіб,  представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади,   громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним.

Відповідно до ст.. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і постанови до  порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше  її спрямування.

Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Відповідно до ст. 236-7 КПК України постанова прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення злочину може бути оскаржена за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з дотриманням правил підсудності .

Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи може бути подана до суду особою,  щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником.

Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується  порушена кримінальна справа її захисником, чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів особи. Якщо обґрунтування порушення прав та інтересів особи визнано суддею недостатнім, суддя приймає рішення про відмову в відкритті провадження з розгляду скарги. Відмова в відкритті провадження не позбавляє права повторно звернутися до суду.

 Відповідно до ч. 14 ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і заздалегіть вирішувати ті питання, які вирішуються судом при вирішенні справи по суті.

    Судом встановлено, що   Лубенським міжрайонним прокурором   25.02.2009 року була винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно службових осіб  дочірнього підприємства “Топаз” ВАТ “Лічмаш - прилад” за ознаками злочину передбаченого ст. 175 ч. 1 КК України.

    В постанові зазначено, що протягом жовтня- грудня 2008 року, січня 2009 року службові особи ДП “Топаз” ВАТ “Лічмаш” безпідставно не виплачували заробітну плату, премії працівникам  данного підприємства та обов’язкові платежі , використовуючи кошти, одержані від господарської діяльності на цілі, пов’язані з забезпеченням діяльності підприємства, чим створили заборгованість з заробітної плати терміном більше одного місяця, розмір якої становить на 01.02.2009 року більше 2000 тис. грн..

    Приводом і підставою для порушення кримінальної справи послугували акти перевірок Територіальної Державної інспекції праці у Полтавської області від 08.12.2008 р. № 16-04-73/144 та  від 14.01.2009 р. № 16-04-73/4, постанова Лубенського міськрайонного суду № 3-9718/08  від 22.12.2008 р. відносно директора ДП “Топаз” ВАТ “Лічмаш”  ОСОБА_1  про притягнення до адмінвідповідальності за ст.. 41 ч.1 КУпАП,  постанова  Територіальної Державної інспекції праці у Полтавської області від 14.01.2009 р. № 16-04-73/4-2 про притягнення директора ДП “Топаз” ВАТ “Лічмаш”  ОСОБА_1  до адмінвідповідальності за ст.. 188-6 КУпАП, довідка  ДП “Топаз” ВАТ “Лічмаш”  від 19.02.09р. № 24  про  наявність заборгованості по заробітній платі станом на 01.02.2009 року.

    Данні акти перевірок та постанови не оспорені скаржником, не скасовані, є чинними, а тому є законним джерелом для порушення кримінальної справи за ознаками ч. 1 ст. 175 КК України, оскільки цими документами були встановлені факти невиплати заробітної плати, і стали приводом і підставою для порушення кримінальної справи.

    При порушенні кримінальної справи були дотримані вимоги ст.. 94 КПК України.

    В порушення вимог ч.2 ст.98 КПК України кримінальну справу порушено по факту невиплати заробітної плати службовими особами ДП “Топаз” ВАТ “Лічмаш”, в той час як на момент порушення кримінальної справи і винесення постанови було встановлено особу, яка несе відповідальність за невиплату заробітної плати, данною особою є директор ДП “Топаз” ВАТ “Лічмаш”  ОСОБА_1.

    Данне порушення є формальним і не є суттєвою обставиною, яка б впливала на прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

    Скаржник  ОСОБА_1 оспорює умисел на безпідставну невиплату заробітної плати, посилаючись на об’єктивні обставини.

    Дана обставина є суб’єктивною стороною складу злочину, що є предметом  встановлення органом досудового слідства та дослідження судом при розгляді кримінальної справи, яка розглядається по суті пред’явленого обвинувачення і встановлення умислу не може бути предметом дослідження при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, яка розглядається самостійно, за окремою процесуальною процедурою.

    Суд не може втручатися в проведення досудового слідства, надавати оцінку доказам і наперед вирішувати доведеність чи відсутність складу злочину в діях посадових осіб  при оскарженні постанови про порушення кримінальної справи.

Керуючись ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд-

                ПОСТАНОВИВ:

Скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Матеріали, на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ДП “Топаз” ВАТ “Лічмаш – прилад”  міжрайонному прокурору після набранням постанови законної сили.

Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом семи діб з моменту оголошення.

                    Суддя                                                               В.С. Чередникова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація