Справа № 2-12/2010 року  

                                                              Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                            І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

                                                                             ( заочне)

21 січня  2010 року                                                                                                      смт. Демидівка

                                             Демидівський районний суд   Рівненської області

одноособово суддя П.Г. Зозуля,

при секретарі Л.С. Ковальській, за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк (далі – ПАТ КБ) “Приват-Банк” до ОСОБА_2  про стягнення боргу по кредитному договору, -  

                                                                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    У позовній заяві ПАТ КБ “Приват - Банк” просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ  “Приват - Банк” борг по кредитному договору №VOXRRX 11820219 від 21 лютого 2008 року у сумі 7619 гривень 79 копійок, судовий збір у сумі 76 гривень 20 копійок та 120 гривень в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.  

    В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 21 лютого 2008 року між ПАТ КБ “Приват - Банк” та  ОСОБА_2  було укладено кредитний договір №VOXRRX 11820219. Відповідно до Кредитного договору позивач зобов”язався надати відповідачу споживчий кредит у сумі 3494 гривень 05 копійок, а відповідач прийняв на себе зобов”язання сплачувати  кожного місяця відсотки за користування кредитом у розмірі 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 лютого 2009 року. Позивач взяті на себе зобов”язання виконав належним чином, надавши в установлений договором строк кредит у сумі  3494 гривні 05 копійок. Однак, відповідач взяті на себе зобов”язання належним чином не виконав, отримані кошти в установлений строк не повернув. У зв”язку з порушеннями зобов”язань за кредитним  договором  відповідач, станом на 12 червня 2009 року  заборгував позивачу 7619 гривень 79 копійок.

    У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав повністю з тих же підстав.

    Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково і показав, що взяв кредит на купівлю скутера, якого пізніше у нього відібрали в рахунок погашення кредиту, так як він декілька місяців не сплачував необхідних платежів. Після цього йому надали строк для сплати кредиту і попередили, що у випадку невиконання взятих на себе зобов'язань в установлений строк, скутер буде проданий. Напочатку він сплатив 1000 гривень, а пізніше втратив роботу і платити не зміг. Коли він привіз наступну суму для сплати, то скутер уже був реалізований. На його думку ці суми позивачем не враховані при визначені розміру боргу по кредиту. У підтвердження своїх показань відповідач надав суду квитанцію про сплату 1000 гривень в рахунок погашення боргу по кредиту і просив суд надати йому час для надання суду другої квитанції. У зв'язку з цим суд оголосив перерву у розгляді справи до 21 січня 2010 року.

    21 січня 2010 року ОСОБА_2  у судове засідання не з”явився і про причину неявки   суду не повідомив, хоч завчасно  був повідомлений судовою повісткою, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.37).    

    Згідно з ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

    Представник позивача ОСОБА_1 заявив клопотання постановити по справі заочне рішення.

    Заслухавши показання  представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.    

    21 лютого  2008 року позивач уклав з ОСОБА_2 кредитний договір № VOXRRX 11820219 відповідно до якого ПАТ КБ “Приват-Банк” зобов”язався  надати відповідачу споживчий кредит на суму 3494 гривні 05 копійок строком на  12 місяців, а відповідач взяв на себе зобов”язання повернути отримані кошти відповідно до графіку погашення кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом. Відповідач факт отримання кредиту у сумі 3494 гривні 79 копійок за кредитною карткою позивача не заперечує.    

    Відповідно до п.5.1 Кредитного договору, у випадку несвоєчасного погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але  не менше 1 гривні. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої   заборгованості  додатково до вищезазначеної пені Банком не нараховуються (а.с.8).

    Як зазначено у  п.5.3. Кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов”язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов”язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

    Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зазначено у ст.530 ЦК України.

    Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на 12 червня 2009 року ОСОБА_2 заборгував позивачу 3494  гривні 05 копійок поточних платежів по тілу кредиту, а значить є таким, що прострочив. Загальна сума боргу складає – 7619 гривень 79 копійок (а.с.4).

Як зазначено у  ст.  1054 ЦК України,  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати   грошові кошти (кредит)  позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит  та сплатити проценти.

 З наведеного суд робить наступні висновки. Позивач уклав з ОСОБА_2  кредитний договір. Взяті на себе зобов”язання позивач виконав у повному обсязі у відповідності до вимог закону та умов кредитного договору. Відповідач взяті на себе зобов”язання у строки, передбачені умовами договору, не виконав. Розрахунок боргу проведено у відповідності до умов договору кредиту. Відповідач не надав суду  доказів, які б доводили неправильність або безпідставність проведених розрахунків, тому суд вважає борг у сумі 7619 гривень 79 копійок – доведеним.

Враховуючи викладене, на підставі статей 526, 530, 610, 612,1054 ЦК України, керуючись  статтями 10,11, 30, 60,  212-215 ЦПК України,-

                                                                      Р   І   Ш   И   В :

    Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват - Банк» до ОСОБА_2  про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват - Банк» в рахунок погашення боргу за кредитним договором № VOXRRX 11820219 від 21 лютого 2008 року 7619  (сім тисяч шістсот дев”ятнадцять) гривень 79 копійок та  196 (сто дев”яносто шість) гривень  20 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

    Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням апеляційної скарги у двадцяти денний  строк з дня подання заяви.

     Рішення суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги або  заяви   про апеляційне оскарження у десятиденний строк  чи неподання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, а також у випадку незадоволення апеляційної скарги – з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.      

    Суддя:                                                                                                 П.Г. Зозуля.