Справа № 2-31/ 2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 лютого 2010 року смт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області.
одноособово суддя Зозуля П.Г.
при секретарі Ковальській Л.С.,
за участю сторін, провівши попередній розгляд цивільної справи за позовом Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Демидівського територіально-відокремленого безбалансового відділення відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У позовній заяві Млинівський міжрайонний прокурор просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно на користь держави в особі Демидівського територіально-відокремленого безбалансового відділення відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” борг по кредитному договору в сумі 15189 гривень 66 копійок та судові витрати в прибуток держави.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 27 червня 2008 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з Демидівським територіально-відокремленим безбалансовим відділенням відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” кредитний договір №134, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 15000 гривень зі сплатою 26% річних з терміном повернення 26 червня 2011 року.
Крім того, в забезпечення виконання зобов”язань, взятих на себе по кредитному договору позичальником, 27 червня 2008 року Демидівське територіально-відокремлене безбалансове відділення відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” уклало договори поруки з ОСОБА_3 (№134/1), ОСОБА_2 (№134/2) та ОСОБА_5 (№134/3).
Відповідно до п.1.6 кредитного договору та графіку погашення кредиту ОСОБА_1 зобов'язалася погашати заборгованість по кредиту щомісячними платежами в сумі 417 гривень до 25 числа кожного місяця, починаючи з наступного після видачі кредиту місяця шляхом внесення готівки в касу банку. Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 не виконала, що призвело до утворення простроченої заборгованості, яка станом на 14 грудня 2009 року склала 15189 гривень 66 копійок.
Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів та неустойки.
Банк виконав взяті на себе обов' язки, надав кредит у сумі 15000 гривень. Позичальник ОСОБА_1 умов договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків – не виконала, а значить, є такою, що прострочила.
В судовому засіданні позивач та представник банку ОСОБА_6 звернулись із заявою про зменшення позовних вимог так як відповідачка частково борг погасила і на даний час борг відповідачки складає 12359 гривень 31 копійка. В іншій частині позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачі позов визнали повністю.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, за наявності для того законних підстав, суд ухвалює під час попереднього судового засідання рішення про задоволення позову.
Оскільки, відповідач позов визнав повністю і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення на попередньому судовому засіданні з наступних підстав.
Відповідно до п.1.6 кредитного договору погашення кредиту здійснюється рівними частинами в сумі 417 гривень до 25 числа кожного місяця наступного за звітним, та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань.
Згідно п.2.2. кредитного договору № 134 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині , сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов”язань за цим договором або за договором застави (іпотеки) (а.с.12).
Відповідно до п.5.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов”язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов”зується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення (а.с.14)
Відповідно до договорів поруки № 134/3, № 134/2 та 134/1 від 27 червня 2008 року, що є забезпеченням кредитного договору № 134 від 27 червня 2008 року фінансовими поручителями за зобов'язаннями боржника є ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які несуть разом із боржником солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості (а.с.9-11).
Підтвердженням заборгованості відповідачів є розрахунок заборгованості станом на 2 лютого 2010 року по кредиту ОСОБА_1 (а.с.24).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зазначено у ст.530 ЦК України.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
16 листопада 2009 року відповідачам було направлено письмові вимоги про дострокове погашення грошових зобов”язань, однак, не дивлячись на дані вимоги, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяті на себе зобов”язання у повному обсязі не виконали (а.с.7).
З наведеного суд робить наступні висновки. Позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір. Взяті на себе зобов”язання позивач виконав у повному обсязі у відповідності до вимог закону та умов кредитного договору. Відповідачі взяті на себе зобов”язання у строки, передбачені умовами договору, не виконали. Розрахунок боргу проведено у відповідності до умов кредитного договору та індивідуальних умов надання та погашення кредиту, підписаних сторонами при укладенні кредитного договору.
Враховуючи наведене, на підставі статей 526,530,554,610,612 ЦК України, керуючись статтями 10, 30, 60, 88, 212, 213, 214, та ч.4 ст. 174 ЦПК України,-
Р І Ш И В :
Позов Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Демидівського територіально-відокремленого безбалансового відділення відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 солідарно на користь держави в особі Демидівського територіально-відокремленого безбалансового відділення відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” не сплачену заборгованість по кредитному договору у сумі 12359 (дванадцять тисяч триста п”ятдесят дев”ять) гривень 31 копійка; судовий збір в сумі 123 (сто двадцять три) гривні 60 копійок у прибуток держави.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням апеляційної скарги у двадцяти денний строк з дня подання заяви.
Р ішення суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження у десяти денний строк чи неподання апеляційної скарги у двадцяти денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги або заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк чи неподання апеляційної скарги у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, а також у випадку незадоволення апеляційної скарги – з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.
С У Д Д Я :