Справа № 2- 238/ 07

категорія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року    Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді                                                                                                   Лемешко А.С.

при секретарі                                                                                                            Грищенко P.M.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні м.  Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, вказуючи, що 21.01.2005 р. між відповідачами був укладений договір дарування жилої кімнати площею 12,6 кв.м., яка знаходяться у квартирі АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_4 отримав за вказану кімнату грошові кошти у розмірі 4000 гривень від ОСОБА_3

Позивачі у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, суд вирішував справу на підставі наявних у ній даних і доказів про права і взаємовідносини сторін.

Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, відповідач ОСОБА_3 свої заперечення обґрунтовує тим, що кімнату вона отримала від ОСОБА_1 в дар, грошей за кімнату вона йому не платила, відповідач ОСОБА_4 грошей від ОСОБА_3 не отримував.

Суд, вислухав відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги не обгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_1 за станом на 21.01.2005 р. були позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, неповнолітня ОСОБА_5 у розмірі 7/10 часток квартири на праві сумісної часткової власності та відповідач ОСОБА_4, якому належала у квартирі на праві приватної власності житлова кімнагга площею 12, 6 хв. м., що підтверджується свідоцтвами про право власності на житло від 10.09.2002 р, 07.10.2004 р.

21.01.2005 р. між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування кімнати, згідно якому ОСОБА_4 передав у дар ОСОБА_3 належну йому житлову кімнату у квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 прийняла дарунок. Договір був укладений у письмовій формі, підписаний сторонами та посвідчений приватним нотаріусом, що підтверджується копією договору який є у матеріалах справи.

Представлені суду докази об'єктивно і достовірно доводять той факт що, що між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування кімнати, який був скоєний з додержанням сторонами вимог, які є необхідними для чинності правочину. Підстави, на які посилаються позивачі у своєму позові про визнання договору недійсним, не найшли свого підтвердження у судовому засіданні, а також суперечать матеріалам справи.

На підставі викладеного, суд вважає, що немає підстав для визнання договору дарування недійсним, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Оскільки рішення постановляється на користь відповідачів, суд відмовляє позивачам у задоволенні позовних вимог про стягання понесених ними судових витрат з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 203,234,717-722 ЦК України, ст.ст. 10,30,60,79,88,212,213,224 ЦПК суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі у 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 діб апеляційної скарги з подачею її копії до Апеляційного суду м. Севастополя .

Суддя