Справа № 2-1623/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     11 лютого  2010 р.                                        Голосіївський  районний суд м. Києва

в складі головуючого судді – Антоновій Н.В.

при секретарі – Клецовій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про примусове повернення коштів за договором позики, -  

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

 У грудні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування майнової та моральної шкоди у зв’язку із невиконанням умов договору, посилаючись на те, що в 30 вересні 2009 р. році він позичив ОСОБА_2 2000 євро, 2200 доларів США, 800 грн. Даний факт підтверджується борговою розпискою. Відповідач зобов’язався повернути позичені кошти до 01 листопада 2009 р. Відповідач ухиляється від повернення боргу. Оскільки, відповідач брав кошти перебуваючи у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 та на потреби сімї, позивач вважає, що вона, як дружина відповідача також повинна відповідати за зобов’язаннями свого чоловіка. Відповідачі на неодноразові нагадування про необхідність повернення боргу не реагують, всіляко уникають зустрічі із позивачем.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши всі докази по справі, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладеного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

30 вересня 2009 року за адресою: АДРЕСА_1  відповідач ОСОБА_2 позичив в ОСОБА_1 гроші в сумі в сумі 2 200 (дві тисячі двісті) доларів США, що на день подачі  позову становило  17 557,98 грн., 2 000 (дві тисячі) євро, що еквівалентно 23 811,80 грн. та 800 (вісімсот) грн. які зобов’язався повернути позивачу до 01 листопада 2009 року. На підтвердження даної угоди 27 жовтня 2009 р. відповідач ОСОБА_2 власноручно написав розписку.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 Сімейного Кодексу України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Сімейного Кодексу України  стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладеним одним із подружжя в інтересах сім’ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 то відповідно одержані кошти за договором позики є об’єктом права спільної сумісної власності.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення із відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно коштів у розмірі 42 169,78 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

       Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати: державне мито у розмірі 422 (чотириста двадцять дві) г рн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) грн.

        На підставі викладеного та керуючись ст. 1046, 1047 ЦК України, ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України суд, -    

                                              в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 42 169 (сорок дві тисячі сто шістдесят дев’ять) грн. 78 грн.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі ) грн.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму державного мита у розмірі 422 (чотириста двадцять дві) грн. та суму витрат на інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається у 10-денний термін з моменту отримання його копії.

Позивачем заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя