Справа № 2-642/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року                                                                Солом’янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді  Букіної О.М.

при секретарі                         Балагура О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що відповідач відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що діти перебувають на її утриманні, їй важко одній матеріально утримувати доньок, оскільки остання має дохід, якого не вистачає для задоволення матеріальних та духовних потреб дітей.

Враховуючи вищенаведене позивачка просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просив суд розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом»янського районного управління юстиції в м. Києві від 27 грудня 2007 року, актовий запис № 1145 (а.с.3).  

У судовому засіданні встановлено, що від шлюбу у сторін є неповнолітні діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 01.07.1999 року (а.с.4) та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 15.06.2000 року (а.с.5).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст. 181, 183 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька.  

У судовому засіданні встановлено, що позивачка має середньомісячний дохід у розмірі 772, 62 грн., що підтверджується довідкою № 19 від 13 січня 2010 року (а.с.17).

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що діти проживають разом з позивачкою і перебувають на її утриманні.

Також судом встановлено, що відповідач надавав допомогу до липня 2009 року на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується квитанціями про здійснення електронного переказу (а.с.24-25). Також судом встановлено, що відповідач має постійний середньомісячний заробіток у розмірі 1 553, 97 гривень, що підтверджується відповідною довідкою про доходи (а.с.26).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього кодексу.  

Враховуючи, те що позивачка несе витрати по утриманню дітей і немає достатніх коштів для забезпечення витрат по задоволенню потреб дітей, підтримання нормального здоров’я та відпочинку, а відповідач має стабільний дохід та відповідно до діючого сімейного законодавства зобов’язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, враховуючи передбачені законом обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньок: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно,  але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 16 листопада 2009 року і до досягнення ними повноліття.

Що стосується вимоги позивачки про стягнення аліментів з відповідача з дня розірвання шлюбу ,тобто з 27.12.2007 року, суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно до ст.191 СК України  аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати,у Зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач від утримання своїх доньок не ухилявся,  добровільно почав надавати кошти, шляхом відправлення переказів, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не ухилявся від надання матеріальної допомоги на утримання дітей, в той же час позивачкою не надано доказів того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача.

З огляду на викладене вище, аліменти підлягають стягненню з моменту пред»явлення позову, тобто з 16.11.2009 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню державне мито в розмірі 51, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 180, 183, 184, 185, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88,  209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.11.2009 року і до досягнення ними повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито в розмірі 51 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30 грн., а всього 81 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: