УХВАЛА

    24 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого, судді Моісеєнко Т.І.,

                                                        суддів Авраміді Т.С.,

Полянської В.О.,

                                           при секретарі Алієвій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства «Брокбізнес», Державної податкової адміністрації України про стягнення заборгованості по страховим виплатам, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Феодосійського міського  суду АР Крим від 13 жовтня 2009 року,

                                                             ВСТАНОВИЛА:

             У серпні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ЗАТ «Брокбізнес», Державної податкової адміністрації України про стягнення суми страхового відшкодування у зв’язку з втратою ним працездатності на виробництві в розмірі  86793грн.60коп., а також суми інфляції за час затримки виплати в розмірі  10415грн.23коп. та моральної шкоди.

     Позовні вимоги мотивовані тим, що з 24 березня 1997 року ОСОБА_5 працював у юридичному відділі Державної податкової адміністрації України у м. Феодосії. 13 грудня 2006 року  він отримав інсульт на робочому місці. 18 червня 2007 року позивач був звільнений за станом здоров’я на підставі п. 2 ст.40 КЗпП України. Згідно ст. 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», постанови КМУ від 3.06.1994 року №349 «Про затвердження порядку та умов обов’язкового державного особового страхування посадових осіб органів державної податкової служби» позивач має право на отримання суми страхового відшкодування, проте ЗАТ «Брокбізнес» до теперішнього часу не виконало своїх зобов’язань, що змусило позивача звернутися до суду із даним позовом.

    Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 13 жовтня 2009 року справу за зазначеним позовом передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.  

Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.  

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про непідсудність заявленого ним позову Феодосійському міському суду АР Крим, оскільки положеннями ст..110 ЦПК України передбачені випадки коли позивач має право на звернення до суду за місцем проживання, зокрема у випадку відшкодування шкоди, завданої каліцтвом.

В запереченнях ЗАТ «Брокбізнес» просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 жовтня 2009 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

    Постановляючи ухвалу про передачу даної цивільної справи до Шевченківського районного суду м. Київ, суд першої інстанції виходив з того, що після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності і справа не підсудна Феодосійському міському суду.

    З таким висновком не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_5 просить на підставі ст. 18 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та постанови КМУ від 3.06.1994 року №349 «Про затвердження порядку та умов обов’язкового державного особового страхування посадових осіб органів державної податкової служби» стягнути суму страхових виплат, які передбачені у разі втрати застрахованим працездатності в результаті травми що сталися під час виконання службових обов'язків.

    З урахуванням положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Постанови КМУ від 3.06.1994 року №349 «Про затвердження порядку та умов обов’язкового державного особового страхування посадових осіб органів державної податкової служби», колегія суддів вважає, що сума страхового відшкодування, за стягненням якої позивач звернувся до Феодосійського міського суду АР Крим є за своєю правовою природою одним із способів відшкодування шкоди, яка заподіяна ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

На підставі наведеного та положень п. 5 ст. 110 ЦПК України, колегія суддів  приходить до висновку, що ОСОБА_5 мав право на звернення до суду  з зазначеним позовом  за своїм місцем проживання - до Феодосійського міського суду АР Крим.

    А відтак підстав для передачі даної справи до іншого суду у відповідності зі ст. 116 ЦПК України у суду першої інстанції не було.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, які привели до порушення порядку вирішення питання щодо передачі справи до іншого суду, що відповідно до ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали з передачею питання на новий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись статтею 307, пунктом 3 частини 1 статті 312, статтями 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.

Ухвалу Феодосійського міського  суду АР Крим від 13 жовтня 2009 року -  скасувати. Питання направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.

    Судді: