АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2009 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів Іщенка В.І.,
Авраміді Т.С.,
при секретарі: Алієвій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненою дорожньо-транспортною подією. Позовні вимоги мотивовані тим, що 7 жовтня 2008 року о 18-30 годин на автодорозі Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 348км.-300м. пастух ОСОБА_6 у порушення п.п.7.6, 7.7 Правил дорожнього руху випасала корову не у стаді, в темний час доби, в умовах недостатньої видимості, створила небезпеку йому, як учаснику дорожнього руху, унаслідок чого відбулося зіткнення корови і автомобіля «Деу- Сенс», держномер НОМЕР_1, під його управлінням, в результаті чого пошкодженням автомобіля йому причинний матеріальний збиток у розмірі 20351 грн. 61 коп., який складається із вартості пошкоджених деталей на 4297 грн. 84 коп., матеріальної шкоди на 15109 грн., згідно висновку автотоварознавської експертизи від 27.02.2009 року, вартості експертизи в сумі 486 грн. 78 коп., судових витрат в сумі 118 грн., а також витрат, пов’язаних з приїздом до судового засідання у сумі 339 грн. 09 коп. Також, протиправними діями відповідача йому спричинена моральна шкода у розмірі 2500 грн., яка складається перенесеного стресового стану, викликаного безпосередньо подією, раптовим пошкодженням автомобіля, проблемами ремонту і придбанням запасних частин. У зв'язку з тим, що автомобіль знаходиться в неробочому стані, ОСОБА_5 не може виконувати повною мірою, своєчасно свої функціональні обов'язки по роботі, оскільки є оперативним працівником органів внутрішніх справ і автомобіль потрібен йому по службі і з даних обставин він не має нагоди одержувати надбавки і премії до своєї зарплати, які одержував раніше.
Представник ОСОБА_6- ОСОБА_8 не погодився з позовом, та подав зустрічний позов до ОСОБА_5, як водія, і ОСОБА_7, як власника автомобіля, про стягнення солідарно матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією, у розмірі 2000грн. і витрат за юридичну допомогу у розмірі 300 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000грн. Вимоги мотивовані тим, що 7 жовтня 2008 року о 19-00 годині на автодорозі Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 348км.-300м. автомобіль «Деу сенс» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 у порушенням п.п. 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху, наїхав на корову ОСОБА_6, тоді як позивач супроводжувала корову, і побачивши автомобіль подавала знаки про небезпеку, на які ОСОБА_5 не звернув уваги, у результаті ДТП корова загинула. Також, протиправними діями водія їй спричинена моральна шкода, оскільки у зв’язку з загибеллю корови вона позбавлена єдиного засобу існування, корова була тільною і повинна була принести приплід, що було б додатковим доходом сім’ї.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 04 вересня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 15109 грн. 90 коп., вартість пошкоджених деталей в сумі 4297 грн. 84 коп., вартість експертизи в сумі 486 грн., судові витрати в сумі 118 грн., а всього стягнуто 20012 грн. 52 коп. і в відшкодування моральної шкоди 1500 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 транспортних витрат відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 20 листопада 2009 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнуто судові витрати у сумі 76 грн. 08 коп., а також судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. та судовий збір у дохід держави у сумі 53 грн.
ОСОБА_6 не погодилася з таким судовим рішенням та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване нею судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом. Апелянт зазначає, що з рішення суду не можливо зрозуміти про яку саме дорожньо-транспортну подію у рішенні йде мова, оскільки у вступній частині вказано про подію 01 лютого 2005 року, а в мотивувальній про 07.10.2008 року. Апелянт зазначає, що суд помилково застосував ст.1188 ЦК України, яка регламентує відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, оскільки у даній ДТП було задіяне один транспортний засіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Задовольняючи частково позов ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною подією, суд першої інстанції виходив з того, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_6 була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 85 грн., свою вину в ДТП, 07 жовтня 2008 року визнала повністю, постанову від 11 листопада 2008 року про накладення штрафу не оскаржувала. Із висновку автотоварознавської експертизи від 27 лютого 2009 року слідує, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Дєу сенс», держномер НОМЕР_1, складає 15109 грн. 90 коп., крім того суд першої інстанції погодився з вимогою позивача про стягнення вартості пошкоджених деталей у розмірі 4297 грн. 84 коп., оскільки ці вимоги підтверджуються висновками експертизи. Також, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_5 щодо стягнення з відповідача вартості проведеної експертизи в сумі 486 грн. 78 коп., яку сплатив ОСОБА_5, та судові витрати у розмірі 118 грн. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, щодо стягнення коштів, витрачених позивачем на транспортні витрати у сумі 339 грн. 09 коп. за відсутністю підстав для стягнення. На думку суду, виходячи з обставин справи, розміру спричиненої позивачеві матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, заподіяної з вини ОСОБА_6, позбавлення, протягом тривалого часу, можливості користуватися транспортним засобом, що створювало для нього і його сім’ї, незручності у житті, підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди 1500 грн. Доводи відповідача ОСОБА_6 спростовуються матеріалами справи, у тому числі протоколом про адміністративне порушення та постановою про притягнення її до адміністративної відповідальності, висновком експертизи, які вона не оспорювала.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 7 жовтня 2008 року погоничем тварин ОСОБА_6 було порушено п.7.7г і 7.7г-1 Правил дорожнього руху України, у результаті чого спричинена матеріальна шкода пошкодженням автомобіля «Деу сенс», держномер НОМЕР_1 (а.с.7), і за вказане правопорушення постановою про адміністративне правопорушення від 11 листопада 2008 року на неї було накладено адміністративний штраф у розмірі 85 грн.(а.с.5), яку вона не оскаржувала.
Відповідно до довідки від 8 грудня 2008 року у ОСОБА_6 у підсобному господарстві мається одна голова КРС (а.с.17).
Відповідно до п.1. ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять доказів про оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 11 листопада 2008 року.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Колегія суддів вважає, що, розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст.213 ЦПК України.
Доводи, наведені в апеляційний скарзі не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи і не ґрунтуються на законі. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Пояснення ОСОБА_6 про те, що вона не є власником корови, яка загинула в результаті ДТП, не має правового значення для стягнення матеріальної шкоди, оскільки позов заявлено до неї як погонича тварин, а не власника.
Вказана обставина є однією з підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6, оскільки вона вказала, що не є власником вказаної тварини і не має правових підстав для звернення з позовом про відшкодування шкоди, а окрім того відсутня вина ОСОБА_5 в скоєнні ДТП і встановлена вина ОСОБА_6 в порушенні Правил дорожнього руху України, за що її притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково застосовано норму матеріального закону - ст.1188 ЦК України, оскільки не можна погодитися, що шкода заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, що вбачається з матеріалів справи і вказане посилання суду необхідно виключити з описової та мотивувальної частин рішення.
Окрім того, не може бути підставою для скасування правильне по суті рішення, якщо в ньому допущена описка, яка може бути виправлена відповідно до ст.219 ЦПК України і описка в даті дорожньо-транспортної події може бути виправлена судом, який ухвалив рішення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правильність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, ухвалення його з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам у справі, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 та скасування оскаржуваного ним рішення не вбачається.
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2009 року відхилити.
Рішення Ленінського районного Автономної Республіки Крим від 04 вересня 2009 року залишити без змін.
Виключити з описової та мотивувальної частини рішення суду посилання на ст.1188 ЦК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Судді: