П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 лютого 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Левадки Сімферопольського району, директор ТОВ «Споіл», проживаючий по АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 18 грудня 2009 року, близько 1 год. 40 хв., по пр. Перемоги, 244 в м. Сімферополь, керував транспортним засобом «Ніссан ROUGE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками сп’яніння (запах алкоголю), у присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння у медичному закладі та із застосуванням трубки «Контроль тверезості», чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду і закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що встановлені судом обставини не відповідають фактичним обставинам справи через неповноту і однобічність їх дослідження судом, оскільки за його клопотанням не допитані ні свідки події, ні працівники ДАІ, посилаючись при цьому на неправомірність дій працівників ДАІ. Також апелянт стверджує, що стягнення йому обране судом невмотивовано і без урахування даних про його особу.
Заслухавши ОСОБА_1, перевіривши його доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Як свідчить протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом 18 грудня 2009 року, близько 1 год. 40 хв., по проспекту Перемоги в м. Сімферополь з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота) і в присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп’яніння у медичному закладі і із застосуванням трубки «Контроль тверезості» (а.с.1).
Такі обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, додані до матеріалів справи на окремих аркушах (а. 2, 3). Свідки підтвердили, що в зазначений час було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1, від якого відчувався запах алкоголю та який відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння в медичному закладі, а також із застосуванням трубки «Контроль тверезості». Крім того, ОСОБА_1 відмовився надати страховий поліс.
При цьому свідки також пояснили про конфліктну поведінку ОСОБА_1 як на адресу працівників ДАІ, так і їх (свідків), а також про відмову ОСОБА_1 підписати протокол про адміністративне правопорушення і взяти його копію, у зв’язку з чим йому було оголошено про розгляд справи у Сімферопольському районному суді АР Крим на 18 січня 2010 року.
Аналогічні пояснення про обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення містяться в рапорті інспектора Республіканської роти ДПС при УДАІ в АР Крим ОСОБА_4, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с. 5), а також в рапортах працівників ДАІ, які були викликані на місце події у зв’язку із конфліктною поведінкою правопорушника (а.с.4,6).
Враховуючи наведені докази, доводи апелянта про неповноту та однобічність дослідження судом всіх обставин справи через незадоволення його клопотання про виклик свідків до суду, є безпідставними, оскільки судом на підставі досліджених в справі доказів встановлені всі обставини справи, які мають істотне значення для її правильного вирішення.
Крім того, як вбачається із власноручної заяви ОСОБА_1 (а.с.7), а також і з його апеляційної скарги, ОСОБА_1 не оспорював факту відмови ним від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп’яніння, що саме і є складом правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.
За таких обставин, суд обґрунтовано обмежився поясненнями правопорушника у судовому засіданні і дослідженням матеріалів справи, у зв’язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду за наведеними ОСОБА_1 доводами не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік враховано як характер вчиненого правопорушення так і особу порушника, у зв’язку з чим не можуть бути взяті до уваги і доводи апеляційної скарги про невідповідність обраного стягнення вимогам закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.