АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1456-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Петрова Ю.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

02 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

Головуючого, судді         Ломанової Л.О.,

        суддів         Притуленко О.В.,

                    Кустової І.В.

при секретарі             Рєзниченку А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Красногвардійської сільської ради Совєтського району АР Крим про встановлення факту трудового стажу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 25 вересня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Красногвардійської сільської ради Совєтського району АР Крим про встановлення факту трудового стажу.

Позивач зазначив, що рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України йому було відмовлено в призначенні пільгової пенсії відповідно до положень пункту «в» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 25 вересня 2009 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі на підставі пункту 1 частини 2 статті 122   Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

На зазначене судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так ОСОБА_3 зазначає, що  спір з  Пенсійним фондом  у нього відсутній.  Він звернувся до суду з вимогою про підтвердження трудового стажу, зокрема, на підставі  показань свідків, оскільки юрисдикція загальних судів розповсюджується на усі правовідносини, які виникають у державі (стаття 124 Конституції України). У зв’язку з тим, що архіви ліквідованого підприємства – роботодавця передано до Красногвардійської сільської ради, яка не може підтвердити окремі періоди його праці, він звернувся до суду з вищевказаною вимогою на підставі норм цивільного процесуального законодавства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача фактично зводяться до незгоди з рішенням суб’єкта владних повноважень, пов’язаних з призначенням йому пенсії на пільгових умовах, відтак, спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону.

Відповідно до вимог частини 2 статті 256 ЦПК України та роз’яснень, даних у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1788 «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Порядком підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (далі – Порядок), установлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до  пункту 2 вказаного вище Порядку у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється пенсійними органами  на підставі показань свідків.

Відтак, встановлення факту наявності трудового стажу не може розглядатись судом у справі окремого  чи позовного провадження.

Згідно з вимогами статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень.

Суб’єктом владних повноважень відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року N 121, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Законом України від 05 листопада 1991 року  N 1788 «Про пенсійне забезпечення» (стаття 10) встановлено, що пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Вимоги позивача фактично зводяться до незгоди з рішенням суб’єкта владних повноважень, пов’язаного з призначенням йому пенсії на пільгових умовах.

Спір між сторонами з приводу оскарження рішення щодо призначення пенсії суб’єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України при здійсненні ним владних управлінських функцій не може розглядатись у порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

З наведених обставин доводи апеляційної скарги щодо порушення конституційних прав апелянта на судовий захист не можна визнати обґрунтованими.

Т вердження апелянта щодо відсутності у нього спору з пенсійними  органами не можуть бути прийняті  до уваги виходячи з того, що як установлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, як і призначення пенсії є компетенцією органів Пенсійного фонду, які вже прийняли відповідні рішення по заявах ОСОБА_3

З доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що  комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим 20 липня 2009 року відмовила у зарахуванні окремих періодів праці до пільгового трудового стажу позивача. Проте ОСОБА_3 при зверненні до пенсійних органів не скористувався своїм правом  посилатися на показання свідків, але він не позбавлений  права повторно звернутися до Пенсійного фонду України  з вимогою про зарахування окремих періодів його праці до пільгового трудового стажу відповідно до положень пункту 2  вищевказаного Порядку .

Відтак, порушень вимог закону при постановленні ухвали Совєтського районного суду АР Крим від 25 вересня 2009 року колегією суддів не встановлено.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу на   ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 25 вересня 2009 року і залишає цю ухвалу без змін.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 25 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня проголошення.

Судді