АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1440-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Панченко О.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

Головуючого, судді         Ломанової Л.О.,

        суддів             Притуленко О.В.,

                    Кустової І.В.

при секретарі             Рєзниченку А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Насипновської сільської ради м. Феодосії, третя особа – Перша феодосійська державна нотаріальна контора Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_5 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2009 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, Насипновської сільської ради м. Феодосії про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2009 року провадження у наведеній цивільній справі закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що набрало законної сили рішення суду від 13 травня 2008 року ухвалене між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

На вказану ухвалу суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції.

Так у скарзі йдеться про те, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги при зверненні до суду у червні 2009 року не були предметом дослідження при ухваленні рішення суду від 13 травня 2008 року про відмову у задоволенні позову про визнання заповіту недійсним, що набрало законної сили, крім того, це рішення було ухвалено між іншими сторонами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що набрало законної сили рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 травня 2008 року ухвалене по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Між тим, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Звертаючись до суду у листопаді 2007 року  та обґрунтовуючи свої вимоги про визнання заповіту недійсним, позивач ОСОБА_4, посилався на те, що заповіт був посвідчений у відсутності заповідача, останній через сліпоту  не міг його прочитати, також зі змісту цього заповіту незрозуміло, кому саме залишено все спадкове майно, тому що вказані в ньому прізвище, ім’я та по батькові спадкоємця мають й інші родичі крім відповідача.

Розв’язуючи вказаний позов, Феодосійський міський суд АР Крим 13 травня 2008 року ухвалив рішення за нормами частини 1 статті 1247 та частини 2 статті 1248 ЦК України. Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місці Феодосії вказане рішення суду першої інстанції в частині вищеназваних позовних вимог залишено без змін, зокрема це стосується місця та часу складення заповіту, посвідчення його при свідках.

Підставами для визнання заповіту недійсним при зверненні до суду у червні 2009 року є обставини, пов’язані з підписанням заповіту іншою особою при неможливості фізичної особи внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин власноручно підписати правочин (абзац 2 частина 2 статті 1247 ЦК України).

Проте, постановляючи ухвалу  про закриття провадження у справі, суд виходив з того, що усі обставини складання та посвідчення заповіту вже  з’ясовані  при ухваленні  рішення Феодосійський міський суд АР Крим 13 травня 2008 року.

Між тим, цей висновок суду зроблений без з’ясування позиції позивача щодо обставин підписання заповіту відповідно до частини 4 статті 207 ЦК України та внаслідок неналежної оцінки того, що при зверненні до суду у червні 2009 року позивач ОСОБА_4 визначив іншу підставу своїх вимог ніж при попередньому зверненні до суду у листопаді 2007 року.

На думку колегії суддів ці підстави звернення до суду потребують додаткового з’ясування судом першої інстанції, оскільки, як пояснила в засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, позов з підстав передбачених частиною 1 статті 1247 ЦК України позивачем не заявлявся.

Крім того, при поданні позову у червні 2009 року ОСОБА_4 у якості відповідача була зазначена Насипновська сільська рада м. Феодосії та до цієї особи заявлені позовні вимоги, у той же час ця особа брала участь у вирішенні справи Феодосійським міським судом АР Крим 13 травня 2008 року у якості третьої особи.

Відтак, у суду першої інстанції не було достатньо підстав для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.

Тому колегія суддів бере до уваги твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

З наведеного вбачається порушення судом порядку, встановленого для вирішення питання про закриття провадження у цивільній справі.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі наведеного та керуючись пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312, статтями 313, 314 і 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 25 вересня 2009 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді