АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-97/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 296 ч. 2, ст. 121 ч. 2 КК України БУРЛАКА В.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
ТАПАЛ Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“26”січня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ТАПАЛА Г.К.
суддів КЕКУХА В.Ф., ЛІТВІНЦЕВА В.М.
за участю прокурора КРУГЛЯК Н.М.
адвоката ОСОБА_6
розглянувши кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Уманського району Лебідь О.В. на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 9 жовтня 2009 р., якою кримінальна справа відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, обвинувачених за ст. 296 ч. 2, ст. 121 ч. 2 КК України, -
в с т а н о в и л а :
Органами досудового слідства ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пред’явлено обвинувачення в тому, що 4 квітня 2004 року, близько 22 години, в с. Громи Уманського району, по вул. Яковлєва, безпідставно, із хуліганських мотивів побили братів ОСОБА_12 та ОСОБА_13, наносили удари руками та ногами в різні частини тіла, заподіявши їм легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. продовжуючи свої хуліганські дії, привезли братів ОСОБА_13 в багажниках автомобілів, якими керували: автомобілем «Таврія» - ОСОБА_7, автомобілем ВАЗ – ОСОБА_10, на подвір’я, де мешкав ОСОБА_9, та продовжили безпідставно наносити удари руками і ногами в різні частини тіла братам ОСОБА_13.
Там же, на подвір’ї ОСОБА_9, вони побили ОСОБА_14, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку важкого ступеня, здавлення головного мозку, субдуральної гематоми зліва, субарахноїдального крововиливу, переломів ребер та інші, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні 9 жовтня 2009 року, з попереднього розгляду, за клопотанням захисника ОСОБА_6, справа направлена прокурору на додаткове розслідування.
Скеровуючи справу на додаткове розслідування, суддя в постанові виходив з того, що не виконана в повному обсязі постанова Уманського міськрайонного суду від 5.06.2006 року про повернення справи на додаткове розслідування, а саме: не перевірена версія про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 дверима автомобіля, коли той виходив з автомобіля; не встановлено, чи міг ОСОБА_14 самостійно рухатись після отримання такої тяжкості травм. Для з’ясування вказаних обставин, на думку суду, необхідно провести відтворення обстановки та обставин події за участю судово-медичного експерта та призначити додаткову експертизу.
Суд також вказав, що після повернення справи на додаткове розслідування не були продовжені строки досудового слідства, які були порушені раніше і на що вказував апеляційний суд в ухвалі від 8.08.2006 року.
Прокурор Лебідь О.В., який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляції просить постанову скасувати, т. я. вона винесена в порушення ст. 246 КПК України та необґрунтовано вказує на порушення строків досудового слідства.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення апеляції, пояснення адвоката ОСОБА_6, який заперечував проти апеляції, перевіривши справу колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Із матеріалів справи вбачається, що вона неодноразово направлялась на додаткове розслідування, останній раз постановою суду 5.06.2006 року, яка набрала законної сили 8.08.2006 року(т. 5 а. с. 272-273, т. 6 а. с. 8-10).
Згідно ч. 4 ст. 120 КПК України при поверненні судом справи для провадження додаткового слідства строк досудового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.
Із суду до прокурора Уманського району справа на додаткове розслідування надійшла 28.08.2006 року. Наступного дня прокурор направив справу до слідчого відділу Уманського РВ УМВС, вказавши на необхідність закінчити розслідування в строк до одного місяця(т. 6 а. с. 13, 14).
Після цього, як видно із листування, яке є в матеріалах, у зв’язку з відводами, клопотаннями, справа витребовувалась та знаходилась неодноразово в слідчому управлінні УМВС України в Черкаській області, Уманському МВ УМВС, прокуратурі м. Умані, Монастирищенському РВ УМВС(т. 6 а. с. 15-23, 25).
Тільки 2 квітня 2007 року справа постановою начальника слідчого відділу Уманського РВ УМВС була прийнята до свого провадження(т. 6 а. с. 24).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 120 КПК з цього дня починається перебіг місячного строку слідства, встановленого прокурором в листі від 29.08.2006 року.
Проте розслідування було закінчено у вересні 2009 року, тобто через 2 роки і 5 місяців. Строк додаткового слідства порушений.
Слідчий 2.04.2007 року безпідставно та незаконно зупинив провадження в справі з мотивів, що ОСОБА_11 призначена судово-психіатрична експертиза(т. 6 а. с. 33). Згідно ст. 206 ч. 1 п. 2 КПК України досудове слідство в кримінальній справі зупиняється у випадках, коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі.
Але даних про психічне захворювання ОСОБА_11 в справі немає, експертиза призначена в амбулаторних умовах і будь-яких перешкод для закінчення провадження в справі не було. Обвинувачений на експертизу не з’явився, слідчий не забезпечив її виконання, але 14.09.2007 року безпідставно виносить нову аналогічну постанову та незаконно зупиняє провадження в справі(т. 6 а. с. 36, 45).
Ця постанова слідчого також виконана не була, справа перебувала у провадженні слідчого без руху. Майже через рік, 1 вересня 2008 року, справу до свого провадження приймає інший слідчий(т. 6 а. с. 47-48), який в цей же день, при відсутності будь-яких даних, зупиняє слідство по справі з мотивів, що невідоме місцезнаходження обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10.(т. 6 а. с. 55). При формуванні справи слідчий перед постановою від 1.09.2008 року про її зупинення підшиває ряд власноручних довідок, вихідних листів про неявку обвинувачених до слідчого на виклики. Але ці дані нічим не підтверджені, а датовані вони після 1.09.2008 року(т. 6 а. с. 49-54). Досудове слідство не проводиться, справа продовжує знаходитися без будь-якого руху і тільки 26.05.2009 року її приймає до свого провадження інший слідчий, який в цей же день втретє призначає ОСОБА_11 ту ж саму судово-психіатричну експертизу та 27.05.2009 року, безпідставно зупиняє слідство(т. 6 а. с. 61, 62). З посиланням на цю експертизу слідчий в черговий раз безпідставно зупиняє слідство 9.06.2009 року(т. 6 а. с. 65).
Дана постанова про призначення експертизи, як і дві попередні, виконана не була
За весь час додаткового слідства воно обґрунтовано зупинено на 18 днів постановою від 15.06.2009 року, коли обвинувачений ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.(а. с. 70 т. 6). 3 липня 2009 року слідство було відновлено(т. 6 а. с. 71), 16 липня пред’явлено обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 21 липня – обвинуваченому ОСОБА_7(т. 6 а. с. 109-111, 117-118, 125, 131-132, 141).
Таким чином, додаткове слідство в місячний строк закінчено не було, строк слідства в установленому законом порядку не продовжений. Обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 пред’явлено з матеріалами кримінальної справи вони ознайомлені – поза межами вказаного строку.
Тому вказані слідчі дії є нелегітимними. Без усунення таких порушень вимог КПК справа не може бути призначена до судового розгляду, підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Стосовно вказаних судом інших підстав повернення справи на додаткове розслідування, колегія суддів виходить з наступного.
Висновки судді, що не перевірена версія про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_14 дверима автомобіля і чи міг він після цього самостійно рухатись, є передчасними, оскільки суд справи не розглядав, докази не досліджував і не перевіряв.
Слід також мати на увазі, що при необхідності та можливості відповідно до ст. 66 КПК України суд вправі сам вчинити дії по збиранню доказів, в тому числі і шляхом дачі органу досудового слідства судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України
Тому ці висновки підлягають виключенню із постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника прокурора Уманського району Лебідь О.В. задовольнити частково. Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 9 жовтня 2009 року по кримінальній справі відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 змінити. Виключити з постанови висновки згідно мотивувальної частини цієї ухвали. В решті постанову судді залишити без змін, справу повернути прокурору Уманського району Черкаської області на додаткове розслідування з підстав порушення строків досудового слідства.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя Г.К. Тапал