АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1411-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Трубніков Ю.Л.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Ломанової Л.О.,

суддів                 Притуленко О.В.,

Кустової І.В.

при секретарі             Рєзниченку А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – відділ приватизації Державного жилого фонду, про визнання рішення виконкому та ордеру недійсними, визнання недійсними приватизації та свідоцтва про право власності на житло, визнання права на кімнату, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 30 грудня 2008 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2008 року ОСОБА_3. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання рішення виконавчого комітету Щолкінської селищної ради № 85 від 12 липня 1990 року недійсним у частині надання відповідачам АДРЕСА_1, визнання недійсним ордеру № 2329 від 13 липня 1990 року на ім’я ОСОБА_4, визнання недійсними приватизації та свідоцтва про право власності на вказану квартиру та визнання права на кімнату в цій квартирі площею 12, 6 м2.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивачу у 1984 році була надана кімната у гуртожитку площею 12, 6 м2 у спірній квартирі, в яку він вселився та проживає у теперішній час. За цією адресою також зареєстровані відповідачі. У період тимчасової відсутності позивача, ОСОБА_4 у 1990 році незаконно був виданий оскаржуваний ордер на зайняття усієї спірної квартири, на підставі якого вона приватизувала цю квартиру.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 30 грудня 2008 року позов ОСОБА_3. задоволений частково – визнано незаконною приватизацію АДРЕСА_1, визнано незаконним свідоцтво про право власності видане 12 вересня 1994 року на ім’я відповідачів на спірну квартиру. Додатковим рішення цього суду від 18 вересня 2009 року судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На вказане судове рішення відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять суд скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так апелянти зазначають, що вони не були сповіщені про розгляд справи, який відбувся 30 грудня 2008 року. Суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що позивач 12 січня 1987 році був знятий з реєстрації зі спірної квартири та знов зареєструвався після її законної приватизації відповідачами. Позивачем не додержані строки позовної давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача,   колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню,  а оскаржуване рішення – скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд  не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення (частина 3 статті 303  ЦПК України).

Згідно вимог пункту 5  частини 1 статті 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_3. вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання рішення виконавчого комітету Щолкінської селищної ради частково недійсним, визнання недійсним ордеру на спірну квартиру, а також визнання недійсними приватизації та свідоцтва про право власності на житло, визнання права на кімнату.

Ухвалою судді Ленінського районного суду АР Крим від 14 липня 2008 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання ордеру, приватизації та свідоцтва про право власності на житло недійсними та визнання права власності на кімнату.

Як вбачається з тексту   рішення Ленінського районного суду АР Крим від 30 грудня 2008  року предметом   розгляду суду були лише вимоги щодо визнання ордеру, приватизації та свідоцтва про право власності  незаконними, а ухвалено це  судове рішення тільки щодо вимог про незаконність приватизації та свідоцтва про право власності на житло.

Таким чином, вимоги ОСОБА_3. про визнання рішення виконавчого комітету Щолкінської селищної ради № 85 від 12 липня 1990 року недійсним у частині надання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  АДРЕСА_1 судом першої інстанції  взагалі не розглядалися.

Оскільки вимоги, заявлені у позовній заяві   взаємозалежні, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції розглянуто не всі позовні вимоги, які перебувають у нерозривному зв’язку з вимогами, щодо яких ухвалено рішення.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3. та скасування рішення Ленінського районного суду АР Крим від 30 грудня 2008 року з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 5 частини 1 статті 307, пунктом 5 частини 1 статті 311, пунктом 2 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів   судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 30 грудня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді