Справа № 2-173

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

„08” лютого 2010р. Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого  – судді Ніколовой І.С.,

секретаря – Бєлінськой А.Ю.,

адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу  автомобілю та визнання права власності на автомобіль і про виключення майна з-під арешту, третя особа – ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначив, що відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить автомобіль марки ВАЗ 21083, державний номерний знак 327-14НЕ.

14.07.2005р. позивач за договором купівлі-продажу придбав у відповідача ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_3 за дорученням, зазначений автомобіль за 3000 доларів США, що на день укладання договору складало 15150грн.

ОСОБА_4 передав позивачу автомобіль у власність та користування, отримавши за це зазначену суму грошей, видав позивачу так зване «генеральне» доручення, яким вповноважив його та його сина ОСОБА_6 до 18.05.2015р. розпоряджатися та керувати машиною, а також письмову розписку, де зазначив, що продав позивачу спірне майно і претензій до нього не має.

Належним чином договір купівлі-продажу між ними не посвідчувався, оскільки доручення давало позивачу всі права власника, зокрема, право в будь-який зручний час зняти автомобіль з реєстрації та переоформити право власності на нього.  

З 14.07.2005р. дотепер позивач вільно та безперешкодно користується придбаним ним автомобілем.

07.10.2009р. він звернувся до Мелітопольського МРЕВ ДАІ для зняття машини з обліку та подальшого оформлення права власності на нього, та довідався, що ухвалою від 29.07.2009р. Мелітопольського міськрайонного суду на нього накладено арешт, з метою забезпечити подальше виконання рішення суду за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення шкоди, спричиненої ДТП.

Позивач звернувся до ОСОБА_4 як до довіреної особи власника машини, з клопотанням надати всі документи для оформлення укладеної між ними угоди належним чином, що надало б йому можливість запобігти можливій неправомірній конфіскації його автомобіля.

Однак ОСОБА_4 зазначив, що не може надати всі необхідні документи для оформлення договору належним чином, ухилившись, таким чином, від оформлення угоди.

Позивач зі свого боку всі умови фактично укладеного договору купівлі-продажу виконав, через що більше 4 років безперешкодно користувався спірним автомобілем.

Посилаючись на ч.2 ст.220 ЦПК України, просить суд визнати дійсним укладену між ним та ОСОБА_4, який діяв від імені власника спірного автомобіля ОСОБА_3, угоду купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ-21083, державний номерний знак НОМЕР_1; визнати його право власності на зазначений автомобіль та на підставі ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», виключити його з-під арешту, що накладений ухвалою від 29.07.2009р. Мелітопольського міськрайонного суду.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнали у повному обсязі, не оспорюючи наведені позивачем обставини справи.

Представник Мелітопольського МРЕВ ДАІ до судового засідання не зявився, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце слухання повідомлений належним чином, судову повістку отримав завчасно, про що свідчить розписка.

Третя особа ОСОБА_6 позов підтримав, суду пояснив, що 14.07.2005р. його батько (позивач) на власні кошти придбав автомобіль марки ВАЗ-21083, державний номерний знак НОМЕР_1, а його зазначили в довіреності для зручності користування, особистих претензій на спірне майно в нього немає, грошей за нього він не сплачував.

Третя особа ОСОБА_5, для забезпечення вимог якого про стягнення шкоди накладено арешт на спірний автомобіль,  позов не визнав, мотивів пояснити не може, зауважуючи, що не готовий до слухання справи.

Суд, вислухавши сторони, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами визнається факт укладення між позивачем та ОСОБА_4, який діяв в інтересах ОСОБА_3, договору купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21083, державний номерний знак НОМЕР_1, з порушенням форми угоди.

В матеріалах справи знаходиться розписка ОСОБА_4 про те, що він продав ОСОБА_2 зазначений автомобіль за 3000 доларів США (а.с.17), а також так звана «генеральна» довіреність, видана ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.9), яка надала їм всі права з розпорядження та керування машиною; належним чином угода між сторонами не посвідчувалася.

Згідно ч.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими учасниками процесу, доказуванню не підлягають.

Заперечення третьої особи ОСОБА_8 про невизнання позову суд не бере до уваги, оскільки вони, всупереч ст.60 ЦПК України, не мотивовані.

Таким чином, керуючись ч.2 ст.218 ЦК України, слід визнати дійсною укладену між позивачем та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_3, угоду купівлі-продажу спірного автомобіля, повністю виконану сторонами, які дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджено письмовими доказами, але відповідачі ухиляються від її оформлення належним чином, і визнати за позивачем право власності на цей автомобіль.

Застосовувати ч.2 ст.220 ЦК України, на яку посилається позивач, в даному випадку неможливо, оскільки договір купівлі-продажу автомобіля не підлягає обов’язковому нотаріальному оформленню (зокрема, він може бути оформлений на біржі).  

Слід також відмовити у задоволенні вимог позивача про виключення спірного майна з-під арешту,  заявлені на підставі ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки цей закон стосується рішень, які набрали законної сили, не виконані добровільно та звернуті до примусового виконання.

Клопотання про застосування строку позовної давності суду не заявлялося.

Керуючись ст.218 ЦК України, Законом України „Про виконавче провадження”, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу  автомобілю та визнання права власності на автомобіль і про виключення майна з-під арешту, третя особа – ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ-21083, державний номерний знак 327-14НЕ, укладений 14 липня 2005р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який діяв за дорученням №4073 від 18 травня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Мелітопольського міськрайонного округу ОСОБА_9 від імені ОСОБА_3, інтереси якого за дорученням, представляв ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки ВАЗ-21083, державний номерний знак 327-14НЕ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.    

Солідарно стягнути з ОСОБА_3, мешкає в м.Мелітополі по вул.Червонофлотській, 35, ОСОБА_10, мешкає: м.Мелітополь, вул.Севастопольська, б.40, на користь ОСОБА_2, мешкає: АДРЕСА_1, судові витрати в сумі 280 гривень.      

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або може бути подана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

СУДДЯ: