Справа № 22-666/2007 р головуючий у 1 інстанції - Доля В.А.
доповідач - Григоренко М.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Буцяка З.І.,
суддів : Григоренка М.П., Демянчук С.В., при секретареві Колесовій Л.В., за участю позивача та представника відповідача Чернозуба О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 04 квітня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення боргу за договором банківського вкладу та відсотків за користування коштами,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Рівненського міського суду від 04 квітня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вважаючи рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції помилково визнав доведеною ту обставину, що заява про видачу готівкиНОМЕР_1 є доказом отримання готівки по договору депозитного вкладу НОМЕР_2, оскільки судом не прийнято до уваги відсутність в заяві обов'язкових реквізитів, а саме, посилання на депозитний рахунок, або реквізити договору, із рахунку якого мають бути видані кошти, підписи керівника та контролера банку, відмітка банку про видачу коштів, відсутність підпису отримувача на другому примірникові заяви, без яких неможливо встановити з якого саме рахунку необхідно зняти кошти.
Крім того, судом не надано правової оцінки тій обставині, що договір був розірваний банком в односторонньому порядку, без наявності письмової
згоди на те позивача, в зв'язку із чим просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В ході апеляційного розгляду даної цивільної справи позивач апеляційну скаргу підтримала повністю і дала пояснення, які збігаються із змістом самої апеляційної скарги.
Представник відповідача заявив, що рішення суду першої інстанції вважає правильним і тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наявної у справі заяви про видачу готівки НОМЕР_1 ( а.с. 56), згідно якої остання отримала 28 квітня 2005 року 5000 грн., у зв'язку із достроковим розірванням договору банківського вкладу НОМЕР_2 укладеного між позивачем і ТОВ „Укрпромбанк" 25 квітня 2005 року. При цьому суд критично поставився до тверджень позивача про те, що остання не ставила свій підпис у вищевказаній заяві, через її відмову проведення з даного приводу почеркознавчої експертизи.
Однак, дане рішення підлягає скасуванню, у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, з ухваленням у справі нового рішення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2005 року між позивачем і відповідачем було укладено шість договорів банківського вкладу на різні суми, всього на загальну суму 22 000 доларів США (а.с. 15, 18, 22, 25, 28, ЗО), з яких два, а самеНОМЕР_3, на суму 5000 доларів США та НОМЕР_4, на суму 1000 доларів США, 25 квітня того ж року на підставі заяв позивача ОСОБА_1 були достроково розірвані і їй було повернуто її кошти, на загальну суму 6000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки НОМЕР_1 ( а.с. 56), саме на яку Рівненський міський суд помилково послався у своєму рішенні від 4 квітня 2006 року та визнанням отримання цих коштів самою позивачкою.
В той же час, з уточненої позовної заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2006 року (а.с.45) видно, що позовні вимоги останньої стосуються не виконання відповідачем умов іншого договору банківського вкладу, а саме НОМЕР_2 від 21 квітня 2005 року,
З пункту 4.1. долученого до матеріалів договору банківського вкладу НОМЕР_2 укладеного 21 квітня 2005 року міжОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк" (а.с. 25), слідує, що у разі дострокового розірвання цього Договору з ініціативи Вкладника останній письмово повідомляє про свої наміри Банк не менш, як за 2 банківських дні.
Проте, як в суді першої інстанції так і в ході апеляційного розгляду відповідач не спромігся надати суду будь-яких доказів того, що 25 квітня 2005 року позивач звернулась до нього із заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу НОМЕР_2 у відповідності до п.п. 2.4.4., 4.1. Договору і остання отримала ці свої кошти, як це мало місце в той
же день при достроковому розірванні позивачем договорівНОМЕР_3, НОМЕР_4.
В свою чергу, надані відповідачем документи, а саме довідки про рух коштів по депозитним вкладам ОСОБА_1 в ТОВ „Укрпромбанк" (а.с. 58, 59) згідно яких нібито вбачається, що позивач 25 квітня 2005 року отримала свій вклад, в розмірі, 5000 доларів США у зв'язку із достроковим розірванням договору НОМЕР_2, не можуть бути прийняти як належний доказ, так як зазначені в графі 11 даних довідок номер договору не відповідає номеру договору, який зазначений в заяві позивача про дострокове повернення коштів від 25 квітня 2005 року (а.с. 84).
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити суду на підставі яких даних було складено дані довідки, оскільки зміст самих заяв на видачу готівки (а.с. 32,56, 67-78) взагалі не дає можливості переконатись в тому, що та чи інша заява на видачу готівки однозначно пов'язана із виконанням того чи іншого договору банківського вкладу, оскільки відомості про це в цих заявах взагалі відсутні.
Також колегія суддів визнає не логічними та не послідовними твердження представника відповідача про те, що заява про дострокове повернення вкладу за договором НОМЕР_2 не була витребувана працівником банку у позивача лише через особливе ставлення до нього, а також про те, що останній, у зв'язку із достроковим припиненням договорів банківського вкладу, отримав 11 000 доларів США, оскільки в один і той же день Банк дотримався виконання вкладником вимог 4.1. Договору і відібрав у нього відповідні заяви про дострокове повернення вкладу, а потім об'єднав грошові суми по цим двом вкладам в одну заяву про видачу готівки НОМЕР_1, що також можна було зробити і з третім вкладом, який в цей день був достроково припинений, але цього зроблено не було.
Згідно статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
З тексту договору банківського вкладу НОМЕР_2 ( а.с. 25) видно, що ОСОБА_1 21 квітня 2005 уклала з ТОВ „Укрпромбанк" договір банківського вкладу, на суму 5000 доларів США, з терміном дії до 25 квітня 2006 року, із відсотковою ставкою 10 % річних.
З долученої до матеріалів справи ксерокопії квитанції НОМЕР_5 (а.с.27) вбачається, щоОСОБА_1 було внесено до ТОВ „Укрпромбанк" 5000 доларів США, на виконання умов договору НОМЕР_2.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає встановленим, що ТОВ „Укрпромбанк" не виконало взяті на себе зобов'язання відповідно до договору банківського вкладу НОМЕР_2 від 21 квітня 2005 року, в зв'язку із чим вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача суму вчасно неповернутого банківського вкладу, в розмірі 5000 доларів США та відсотки за користуванням цим вкладом за період з 21 квітня 2005 року по 18 грудня 2006 року, в розмірі
830.1 доларів США, всього 5830.1 доларів США, що в грошовій одиниці України, згідно встановленого Національним банком курсу іноземних валют на 14 червня 2007 року, становить 294420 грн. (5830.1 дол.США * 5.05 = 294420 грн.)
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 04 квітня 2007 року по даній цивільній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" про стягнення вчасно неповернутого банківського вкладу, в розмірі 5000 доларів США та відсотки за користуванням цим вкладом, в розмірі 830.1 доларів США, всього 5830.1 доларів США, задовольнити повністю, в зв'язку із чим стягнути на її користь з відповідача 294420 грн.
Стягнути з ТОВ „Укрпромбанк" на користь позивача 30 грн., в рахунок відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом даної справи.
Стягнення за даним рішенням здійснити з коштів відповідача розмішених в Рівненської філії ТОВ „Укрпромбанк".
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання ним законної сили.