ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 р. | Справа № АП-18/204 |
15 серпня 2006 року Справа номер АП-18/204
За позовом: Прокурора Тисменицького району в інтересах держави- Державної інспекції з енергозабезпечення , м. Київ, вул. Краківського , 17, в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозабезпечення по Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ, вул. Тичини, 8-а ДБ, м. Івано-Франківськ .
До відповідача: Тисменицького водоканалізаційного підприємства, м. Тисмениця, вул. Галицька, 41.
Представники: Суддя Б.П. Гриняк
Від позивача: Футерко Л.Б. ( довіреність №12/168-10 від 03.01.06 р. )- представник;
Від відповідача: Попадинець П. О. ( довіреність б/н від 24.07.06р.) - представник
Суть справи : стягнення заборгованості в сумі 87900,82 грн.
Розгляд справи відкладався судом з 06.07.06 р. до 25.07.06 р., з 25.07.06 р. до 01.08.06 р. та в судовому засіданні оголошувались перерви з 01.08.06 р. до 10.08.06 р. та до 15.08.06р.
До початку розгляду справи представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 49-51 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представникам сторін роз»яснено права відводу відповідно до ст. 127 Кодексу адміністративного судочинства України. Відводу не заявлено.
Представниками сторін подано клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Клопотання приймається судом.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги , з підстав викладених у заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю , мотивуючи їх безпідставністю.
Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши її фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду позовної заяви і вирішення справи по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2006 року прокурор Тисменицького району звернувся до суду в інтересах держави –Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозабезпечення по Івано-Франківській області з позовом до Тисменицького водоканалізаційного підприємства про стягнення з нього 87900,82 грн. підвищеної плати до місцевого бюджету.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ним проведено 09.03.05 р. перевірку і виявлено безгосподарне ( марнотратне) використання паливно-енерготичних ресурсів, про що складено Акт №18/10 -13-9 від 09.03.05 р. та винесено постанову №18/10-14-2 від 14.03.05 р. про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів на суму 87900,82 грн.
Однак, відповідачем дана сума добровільно не сплачена.
Відповідач в судовому засіданні ствердив , що позовні вимоги не визнає повністю, оскільки дану постанову не отримував , а, отже, не міг її оскаржити.
Також відповідач ствердив, що відповідно до п. 15 Наказу №64 від 04.08.2000 р. зареєстрованого в Мінюсті України 25 вересня 2000 р. за №653/4874 , рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України і оформлюється постановою, другий примірник якої у триденний термін після оформлення надається ( видається) підприємству для сплати.
Однак, позивачем цього не дотримано, і тим самим порушено його право на захист інтересів.
Крім цього, позивачем порушені строки проведення даної перевірки та її порядок.
Відповідач вказує на те , що показники взяті за основу для проведення розрахунку підвищеної плати не передбачені методикою розрахунку та переліком документів для її проведення , оскільки вони повинні бути зняті із показань приладів.
На запитання прокурора , чому відповідач не оскаржував акт перевірки , він пояснив, що він акту та постанови не отримував і надав, як доказ, книгу вхідної кореспонденції, а тому не мав можливості оскаржити.
Надані суду позивачем в засіданні ксерокопії поштових чеків та повідомлення про вручення поштового відправлення , як докази , не є належним та достатніми , оскільки із них не вбачається, що саме надсилалось відповідачу, а власноручні написи в кінці акту та постанови свідчать про вручення їх Тисменицькій міській раді.
Позивачем не подано суду належних доказів про своєчасність вручення відповідачу постанови про накладення штрафу , чим порушено його право на захист своїх інтересів.
За таких обставин , суд приходить до висновку про відмову у позові повністю. При цьому, суд, виходить з наступного.
Відповідно до п. 15.2 Методики інспекторської перевірки підприємств теплокомуненерго та районних котелень з питань енергозбереження та енергоефективності М. 0013184.0.32-04 , затвердженої Державним комітетом України з енергозбереження від 10.02.04р. №14 “Про внесення змін до наказу Комітету від 20.12.02 р. №138”, порядок перевірки включає проведення ( у разі необхідності ) приладних замірів і визначення шляхом розрахунків теплової ефективності елементів теплової мережі.
Проте, як стверджує позивач ,це ним не проводилось , а дані фактичного об”єму води на підживлення ( 13649 м. куб. ) взяті з довідки відповідача на його вимогу.
Пунктом 15.7 Методики, передбачено, що на підживлювальному трубопроводі повинен бути встановлений реєструючий самописний витратомір для вимірів і реєстрації підживлювальної води.
В п. 7.1 акту перевірки позивач зафіксував, що є в наявності лічильник типу СТВ-80, але на час перевірки був несправний , що і підтвердив відповідач довідкою №96 від 24.07.06 р.
Цим же пунктом передбачено, що при розрахунку втрати теплової енергії при наднормативних витоках води з теплової мережі в закритих системах теплопостачання, беруть кількість підживлювальної води за звітний період лише згідно показань приладів, які встановлені на підживлювальному трубопроводі джерела теплоти.
Взяття інших даних ( показань) чи з інших джерел ( математичного розрахунку) методикою не передбачено.
Заслухавши доводи представників сторін , дослідивши матеріали справи та додані докази , суд , вважає , що в позові слід відмовити повністю.
На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 158,160, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення ; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Б.П.ГРИНЯК
внесено в діловодство