Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-А- 553/10

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 лютого  2010 року                             смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді   –   Бичківської К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення невиплаченої доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  щодо не нарахування та невиплати йому у повному розмірі доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  на його користь 33 958.78  грн. доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 14.12.2000 року по 31.10.2009 року.

Позивач в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву  про розгляд справи без його участі; позовні вимоги підтримує.

Представник управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  в судове засідання не з'явився.  Надіслав заперечення у яких просить справу розглядати без участі їхнього представника;  постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

         Судом встановлено, що позивач являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення (категорія 4) серія Б №525434, виданого 24.02.2008 року Житомирською облдержадміністрацією, отримує пенсію в управлінні пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіологічного контролю –  одна мінімальна заробітна плата.

Так як, позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесене до зони  посиленого радіологічного контролю, тому він повинен отримувати вказані доплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались йому частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлений строк позовної давності  в один рік, тому суд  проводить стягнення зазначених сум  керуючись нормами даної статті.

          При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме: з 01.12.2008 р. – 605 грн., з 01.04.2009 р. – 625 грн. з 01.07.2009 р. – 630 грн.

   За таких обставин, суд вважає, що із управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області на користь позивача підлягає стягненню 6777.80   грн.  доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з  01.12.2008 року по 31.10.2009 року виходячи з наступного:

з 01.12.2008 р. по 31.03.2009 р.   -  605 грн.  х 4 місяці  =  2420 грн.;    

з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р.   -  625 грн.  х 3 місяці  =  1875 грн.;  

з 01.07.2009 р. по 31.09.2009 р.   -  630 грн. х  3 місяці  =  1890 грн.;    

з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р.   -  650 грн. х  1 місяць  =  650 грн.;  

а всього  6835.0 грн. – 57.20  грн.  =   6777.80  грн.

57.20 грн. - сума, виплачена позивачу за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2008-2009 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» звернуто увагу на те, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами Закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові Закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п. 19).

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначеної доплати у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області , суд стягує заборгованість з нього.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 39,70,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  суддя, –

П  О С  Т А  Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії відповідача - управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області щодо невиплати  ОСОБА_1   у повному розмірі доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Стягнути з управління пенсійного фонду України в Лугинському районі  Житомирської області на користь ОСОБА_1 6 777.80    грн.  доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови Лугинського районного суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя