Судове рішення #7774029

Справа № 2 а – 131/10

ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

               головуючого – судді  Куковенкова С.В.

                            при секретарі – Стасенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ВДАІ м. Олександрії та району ОСОБА_2  про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

                                                                     ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що постановою відповідача від 06.11.09 р. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140  КУпАП  та накладено стягнення у виді штрафу в сумі   1020 грн.

        Суть інкримінованого йому порушення полягає у тому, що він 22.10.09 р., перебуваючи на посаді начальника відділу комунального господарства, вчинив порушення правил утримання, норм та стандартів вулично-шляхової мережі в місті ОСОБА_1 та Закону України «Про дорожній рух».  

         Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні
правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається
протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на
громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений
порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну
відповідальність.

Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської, посадовою особою якого він являється, є виконавчим органом міської ради, функціонує відповідно до Конституції України, здійснює повноваження в межах та в спосіб передбачений Законами України, іншими нормативно-правовими актами та діє на підставі чинного Положення про управління ЖКГ, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради (надалі - Управління), затвердженого рішенням міської ради від 29 вересня 2008 року № 835.

           Управління ЖКГ міської ради здійснює видатки за бюджетними зобов'язаннями тільки в межах відповідного бюджетного призначення та затверджених кошторисів. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень (ч. 2 ст. 51 Бюджетного кодексу України). Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення (ч. 1 ст. 23 БКУ). В зв'язку з цим, управління ЖКГ міської ради може визначати обсяги, спрямовувати кошти та виконувати роботи лише в межах відповідного бюджетного призначення, затвердженого кошторису та по мірі надходження бюджетних коштів для фінансування тих чи інших робіт. А тому він, як начальник комунального відділу управління ЖКГ міської ради, не може самостійно спрямовувати кошти та визначати обсяги робіт з метою недопущення порушення правил, норм і стандартів при утриманні вулично-шляхової мережі міста ОСОБА_1.    

          Ремонт вулично-шляхової мережі міста ОСОБА_1 знаходиться в плані робіт Управління ЖКГ міської ради, але за відсутності фінансування не виконується.

          Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги позову.

          Відповідач в судове засідання не з’явився.

          Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

          Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

         Дослідивши протокол від 22.10.09 р. та оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, суд вважає, що складений відповідачем протокол не відповідає вимогам ст. 256 ч. 1 КУпАП, якою передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

         З змісту протоколу від 22.10.09 р. не вбачається, в чому ж полягає суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, тобто, які саме дії він вчинив або не вчинив.

         При цьому, будь-яких доказів винності позивача у інкримінованому йому правопорушенні, передбачених ст. 251 КУпАП, протокол не містить.

         Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП). В діях позивача, як посадової особи, відсутні такі складові адміністративного правопорушення, як вина та протиправність поведінки.

         Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України,  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Суд вважає, що відповідачем  при винесенні оскаржуваної постанови не враховано пояснень позивача, які нічим не спростовуються, оскільки будь-які з засобів доказування, передбачені ст. 251 КУпАП, у справі відсутні та накладено адміністративне стягнення за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

           

Керуючись ст. ст. 247, 256, 280, 287  КУпАП , ст. ст. 17, 18, 158, 162, 163  КАС України, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії начальника ВДАІ м. Олександрії та району ОСОБА_2 неправомірними.

Постанову начальника ВДАІ м. Олександрії та району ОСОБА_2 від 06.11.09 р. ВА № 045850, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140  КУпАП  та накладено стягнення у  вигляді штрафу в сумі   1020  грн.  -  скасувати.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Олександрійський міськрайонний суд, з одночасним надісланням її  копії до суду апеляційної інстанції. Постанова суду також може бути оскаржена в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Головуючий:                                                                                                 Куковенков С.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація