справа № 2-226/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 січня 2010 року                                 м.   Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                         Тютюник М.С.,

при секретарі                             Андрос М.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав,

                                                              В   С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, 3-я особа: орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав, в якому зазначає, що 16 вересня 1994 року вона уклала шлюб із відповідачем, від якого 15 березня 1995 року у них народилась дитина ОСОБА_4, яка з моменту народження постійно знаходиться тільки на її утриманні та вихованні. Відразу ж після народження дитини ОСОБА_3 покинув родину, виїхавши з квартири дружини де вони мешкали і по теперішній час місце його проживання їй не відоме. З моменту народження доньки, тобто з 1995 року,  ОСОБА_3 ані в добровільному порядку ані за рішенням суду жодної копійки на утримання дитини не сплатив та повністю ухилився від виконання й інших батьківських обов’язків, щодо фізичного, духовного та морального розвитку дитини, забезпечення здобуття освіти, піклування про стан здоров’я тощо, понад те, відповідач з 1995 року взагалі не цікавиться долею доньки, у зв’язку із чим та з урахуванням думки дитини, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, в якому просить суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала, суду пояснила, що доньку вона народила перебуваючи у шлюбі із відповідачем, який одразу після  народження дитини зник, місце його перебування до теперішнього часу їй не відомо, ніякої участі у вихованні доньки він ніколи не приймав, коштів на її утримання не надав ні в добровільному ні навіть в примусовому порядку за рішенням суду, долею дитини жодного разу не цікавився. З народження дитина знаходиться повністю на її утриманні. Спочатку донька морально страждала через цілковиту відсутність батьківської уваги, однак на сьогоднішній день вона дійшла висновку про те, що ніколи не була потрібна своєму батькові. З метою встановлення місця проживання ОСОБА_3 вона зверталась до адресно-довідкового сектору ВГІРФО ГУ МВС України в Запорізькій області із відповідною заявою, на яку 01.04.2009 року їй було надано відповідь про те, що ОСОБА_3 на реєстраційному обліку по м. Запоріжжю і Запорізькій області не значиться. Просила суд позов задовольнити та позбавити відповідача батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 при заочному розгляді справи.

Представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав пояснення довірительниці, додаючи, що відповідач грубо нехтує вимогами ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» щодо обов’язку утримання дитини, оскільки вже 15 років навіть не цікавиться долею дитини, не заперечував проти заочного розгляду справи.  

В судове засідання відповідач повторно не з’явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку через оголошення у засобах масової інформації, про що свідчить газета «Запорізька правда», наявна в матеріалах справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заперечень проти позову чи клопотань на адресу суду не надав. В зв'язку із чим, причина неявки відповідача визнана судом неповажною.

Згідно ст. 169 ч.4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача та її представника, суд у судовому засіданні протокольно ухвалив провести заочний розгляд цієї справи на підставі наявних у ній даних та доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленнями про отримання ними кореспонденції суду, наявними в матеріалах справи, про причини своєї неявки суд не повідомили, будь-яких заперечень проти позову чи клопотань на адресу суду не надавали. Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду цієї справи.

ОСОБА_4 суду пояснила, що батько не платив їй аліменти, не виховував її та ніколи не цікавився її долею. У неї не було батька, її утриманням та вихованням займалась лише мати.  

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що в 1988 році вона познайомилась із ОСОБА_2 під час навчання і з того часу підтримує із нею стосунки. Їй відомо, що у ОСОБА_2 було весілля, але вона не була на ньому присутня. Вона відвідувала ОСОБА_2 з того часу коли дитині виповнився 1 місяць, при цьому її чоловіка вже не було, він зник одразу  після народження ОСОБА_4. Ірина сама виховує та утримує доньку, для чого їй навіть доводилось працювати на декількох роботах.

Свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що вона давно знайома із ОСОБА_2, дружні стосунки вони підтримують із 1995року, вона знає її доньку, чоловіка ніколи не бачила. За весь час їхнього знайомства лише ОСОБА_2 піклувалась донькою, виховувала та утримувала її, незважаючи на те, що спочатку їй було дуже важко, оскільки вона заради дитини працювала не декількох роботах. Ірина казала їй, що чоловік поїхав, але куди їй не відомо.

Вислухавши  пояснення сторін, перевіривши матеріали справи,  суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В силу ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, згідно копії свідоцтва про народження 1-ЖС № 284416, виданого 06 квітня 1995 року відділом РАЦС Шевченківського району м. Запоріжжя, що відповідач є батьком   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шевченківська районна  адміністрація Запорізької міської ради як орган опіки та піклування надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно  доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому зазначено, що ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків щодо виховання та утримання доньки, не спілкується із нею, не цікавиться її здоров’ям, життям, навчанням та долею, не надає їй матеріальної допомоги, байдуже та безвідповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов’язків . Неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкає разом із матір’ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та повністю знаходиться на її утриманні та вихованні, що прямо узгоджується із поясненнями сторін та свідків у судовому засіданні.

Факт ненадання дитині матеріальної допомоги підтверджується також відповідними довідками виконавчої служби про те, що позивачка не отримує аліментів від відповідача на утримання доньки за виконавчими листами, а також копією ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.07.1999 року про оголошення розшуку ОСОБА_3 у зв’язку із ухиленням від сплати аліментів.

Приймаючи до уваги пояснення сторін, свідків, аналізуючи в сукупності надані суду докази, суд вважає достеменно встановленим факт знехтування відповідачем з 1995 року його батьківськими обов’язками щодо доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1  у зв’язку із чим вважає за необхідне позбавити його батьківських прав.

На підставі   викладеного , керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226   ЦПК України, ст. ст. 150, 164 СК  України, суд -  

       В И Р І Ш И В:

Цивільний  позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа: орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 по відношенню до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання ним копії рішення.

Заочне  рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії скарги до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя                                                             М.С. Тютюник