У К Р А Ї Н А

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

  м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 – 410/09

    В И Р О К

Іменем України

13 січня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави  у складі:

      головуючого - судді                                           Савченка А.Г.

      при секретарі                                                       Загорулько О.С.

    за участю: прокурора                     Попка О.В.

    захисника                                     ОСОБА_1

             підсудного                             ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  по обвинуваченню

                              ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого,  ніде не працює, судимого

    26 січня 1998 р. Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, 43 КК України 1960 р. на 4 роки позбавлення волі, звільненого 12 грудня 2001 р. по відбуттю строку покарання;

   16 квітня 2004 р. Золочевським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 16 лютого 2007 р. по відбуттю строку покарання

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України (далі - КК),

в с т а н о в и в :

    30 грудня 2008 р., приблизно о 16 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в дворі будинку № 20, що по вулиці Новий Базар в м. Полтаві, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я  потерпілого і виразилось в нанесенні удару кулаком в обличчя та спричинення фізичної болі, повторно, відкрито заволодів мобільним телефоном «Sony Ericsson-K320I» вартістю 730 грн., з картою оператора мобільного зв’язку «Джинс» вартістю 20 грн.,  на рахунку якої знаходились кошти в сумі 20 грн. та наручним годинником «Монтана» вартістю 20 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3, якому вони належать, збитку на загальну суму 790 грн. Викраденим підсудний розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин. Щиро розкаявся у вчиненому та просить його суворо не карати, запевняючи про свій намір відшкодувати завдані потерпілому матеріальні збитки.

Потерпілий ОСОБА_3 в ході судового слідства також підтвердив факт заволодіння його майном підсудним за вказаних вище обставин. При цьому він зазначив, що підсудний під час заволодіння його майном наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого він впав на землю, після чого витягнув у нього з кишені мобільний телефон та зняв з руки годинник. Внаслідок пограбування йому було завдано збитку на загальну суму 790 грн., який до цього часу не відшкодований. Зазначив, що на суворому покаранні підсудного він не наполягає.

    Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм роз’яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

    Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК, як  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений повторно.

          Обставинами,  які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає з’явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

          Обставинами, які  обтяжують покарання  підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Суд вважає зайвим посилання органів досудового слідства на таку обтяжуючу обставину як рецидив, оскільки вона врахована при кваліфікації його діянь як кваліфікуюча, а тому виключає це посилання з обвинувачення.

          Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

          Суд враховує, що вчинений підсудним злочин відповідно до ч. 4 ст. 12 КК відноситься до тяжких.

          Суд також враховує особу підсудного, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення умисних, в тому числі і аналогічних злочинів та має не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, обставини вчинення злочину, позитивну характеристику його особи, яку суд розцінює як обставину, що пом’якшує його покарання, наявність інших обставин, що пом’якшують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді  позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Призначаючи покарання, суд виходить з наявності кількох обставин, що його пом’якшують  та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з урахуванням особи винного вважає за можливе призначити йому основне покарання  відповідно до ч. 1 ст. 69 КК нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 186 КК.

          Цивільний позов по справі не заявлявся.

    Питання про речові докази суд вирішує відповідно ст. 81 КПК України .

          Керуючись статтями   321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

              ОСОБА_2  за ч. 2 ст. 186 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.

    Строк відбування покарання рахувати з 5 жовтня 2009 р., зарахувавши в нього час перебування засудженого під вартою в зв’язку з обранням щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту по цій справі.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 у виді взяття під варту залишити без змін.

          Речові докази зберігати при матеріалах справи.

          Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

      Суддя                                                                                                 А.Г.Савченко