Судове рішення #7771101

                                                                                 

                                                                                                                                Справа № 2-а-187/10

                                                                     П О С Т А Н О В А

                                                                        Іменем України

 

           20 січня 2010 року                                                                     м. Дніпродзержинськ

    Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

При секретарі – Тарасенко І.О.,

За участю:

Позивачки – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора дорожньо-патрульної служби Відділу державної автомобільної інспекції Дніпропетровського РВ прапорщика міліції ОСОБА_2 «про скасування постанови серії АЕ №184750 від 21.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення», суд –

  в с т а н о в и в:    

Позивачка звернулася до суду з зазначеним  позовом посилаючись на те, що 23.10.2009 року їй працівником Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ державним виконавцем Злочевською В.Ю. був вручений виклик, надісланий на її адресу. Звернувшись до Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ вона отримала Постанову по справ про адміністративне правопорушення від 21.05.2009 року. Відповідно до тексту зазначеної постанови, нібито відповідачем встановлено, що 21.05.2009р. вона керуючи автомобілем НОМЕР_1, на автодорозі Дніпропетровськ-Підгородне рухалась зі швидкістю 91км/год., чим перевищила встановлену швидкість руху в населеному пункті на 31км/год. у зв’язку з чим постановлено на нього, як на власника транспортного засобу, накласти штраф в розмірі 300,00грн. згідно ст. 14-1 КУпАП. Вважає, що Постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Статтею 14-1 КУпАП передбачено, що  до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

В інших випадках, працівник ДАІ повинен зупинити порушника на місці і скласти протокол про адміністративне правопорушення. в такому разі протокол повинен бути підписаний особою, яка його склала, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Таким чином, вищенаведеними приписами законодавства України, встановлено, що тільки при фіксації адміністративного правопорушення працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів не складається протокол про адміністративне правопорушення, а до адміністративної відповідальності в таких випадках притягаються власники транспортних засобів, з обов’язковим направленням вказаним особам постанови у справі про адміністративне правопорушення, протягом трьох днів з дня її винесення.

У відповідності до тексту Постанови, протокол про адміністративне правопорушення не складався, а складався рапорт.

Правопорушення, яке начебто мало місце, було зафіксоване, технічним засобом «Візир» про що зазначено в самій постанові, який не є спеціальним засобом, що працює в автоматичному режимі. Навпаки, для того щоб зафіксувати чи мало місце правопорушення потрібно уповноваженому працівнику ДАІ «у той момент, коли на кольоровому дисплеї приладу відображається один автомобіль і більш менш видно його номерний знак натиснути кнопку на приладі «Контроль» для того щоб отримати фотографію». Тільки після натиснення представником ДАІ кнопки «Контроль» на приладі «Візир» можна отримати фото транспортного засобу. Без втручання людини, «Візир» не може фіксувати наявність правопорушення.

Крім того, в методичних рекомендаціях, щодо застосування відео записуючого вимірювача швидкості «Візир» зазначається: «якщо водій перевищив швидкість, то вона буде відображена на дисплеї приладу червоним кольором. Зупинивши автомобіль Ви можете викликати з оперативної пам’яті приладу фото на дисплей ВШ за допомогою кнопки «Просмотр», розташованому у верхньому правому куті лицевої панелі, та продемонструвати його правопорушнику».

Працівниками ДАІ, 21.05.2009р. жодних протоколів про адміністративне правопорушення щодо неї складено не було, окрім Постанови, яка оскаржується і яка була отримана нею лише 23.10.2009р.

Враховуючи той факт, що фіксація адміністративного правопорушення не здійснювалась працюючим в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом при фіксуванні вказаного адміністративного правопорушення робітниками ДАІ повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення, з її участю, не складання якого на її думку грубо порушує встановлені приписи законодавства України та є підставою для скасування постанови.

Більш того, звертає увагу на те, що технічний засіб «Візир» не проходив державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації, а тому відповідно і не може застосовуватися державними органами для фіксації правопорушень. Дані відомості містяться у відповіді на запит, виданий Державною службою спеціального зв’язку та Захисту інформації України.

У постанові зазначено, що вона перевищила швидкість руху на 31км/год. на дорозі Дніпропетровськ-Підгородне. Параметри роботи приладу «Візир» налаштовуються людиною, натиснувши кнопку «Настройки», а не автоматично. За допомогою цієї ж кнопки «Настройки» встановлюється поріг швидкості, направлення руху транспортного засобу, режим, дальність, тип, цілі, швидкість запису, дата та час. Таким чином можна припустити, що особа, яка налаштувала «Візир» може невірно задати або встановити необхідні дані (поріг швидкості направлення руху, дату та час фіксації правопорушення).

Згідно з ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Все свідчить про незаконність винесеної по відношенню до неї постанови АЕ № 184750 від 21.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення. Тому позивачка просить: поновити строк на оскарження Постанови АЕ № 184750 від 21.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП; скасувати Постанову АЕ № 184750 від 21.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити за відсутністю в її діях складу такого правопорушення; зупинити дію Постанови АЕ № 184750 від 21.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП; витребувати матеріали адміністративної справи по Постанові АЕ № 184750 від 21.05.2009р.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі.

 Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки до суду не сповістив.

На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду..

Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, дослідив докази надані позивачкою, суд приходить до наступного:

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення АЕ 184750 від 21.05.2009р., винесеної інспектором ДПС ВДАІ Дніпропетровського РВ прапорщиком міліції ОСОБА_2, позивачку ОСОБА_3 за порушення п.12.4 ПДР України при керуванні автомобілем Опель-Вектра р/№ НОМЕР_2 на автодорозі Дніпропетровськ-Підгороднє, а саме за перевищення встановленої швидкості руху, притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП та накладено  адміністративне стягнення у вигляді штрафу  у розмірі 300 грн. (а.с. 4).

Як зазначено у постанові,  правопорушення зафіксовано за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візир», серійний № 0810714.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка звернулася із зазначеним позовом 06.11.2009 року.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено що про порушення свого права, ОСОБА_3 дізналася лише 23.10.2009р., отримавши від Заводського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ виклик (а.с. 7) та 26.10.2009р. постанова від 21.05.2009р. була їй передана державним виконавцем.  

Так, згідно до вимог ст. 102 КАС України, суд з зазначених підстав визнає пропуск позивачем строк на звернення із позовом за захистом своїх прав, таким що пропущений з поважних причин, та таким, що підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Стаття 258 КУпАП передбачає вичерпний перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Копію постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що з боку відповідача не надано суду доказів про те, що вимірювач швидкості відеозаписуючий «Візир»  є таким, який працює в автоматичному режимі.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що його використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, він працює від акумуляторної батареї, відповідно до технічних характеристик має можливості вибору спеціальних режимів роботи, що вбачається з методичної рекомендації по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир».

Таким чином, застосування до правопорушень, виявлених і зафіксованих за допомогою приладу «Візир», ст. 258 КУпАП про необов’язковість складання протоколу про адміністративне правопорушення на думку суду є неправомірним.

Винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу в даному випадку порушує права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП: ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачає діюче законодавство, відповідач - інспектор ДПС ВДАІ Дніпропетровського РВ прапорщик міліції ОСОБА_2, являючись органом (посадовою особою), який безпосередньо здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, застосовуючи при виявленні правопорушення радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості «Візір», який не є технічним засобом, працюючим в автоматичному режимі, повинен був, згідно п.12.12.6 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (далі Інструкція), скласти протокол та здійснити перевірку водія та транспортного засобу за наявними інформаційними базами, і, враховуючи вимоги ст. 280 КУпАП, з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поміж тим, маючи реальну можливість з’ясувати  обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідач, приймаючи рішення лише на підставі зробленої за допомогою технічного приладу «Візир» фотокартки, яка не  відображує місцезнаходження  автомобілю, не містить інформації щодо наявності на певному відрізку шляху  дорожнього знаку, який би обмежував швидкість руху, не прийняв до уваги вимоги ст. 251 КУпАП, а також положення п. 22.9 Інструкції, яка чітко визначає, що при несенні служби працівник ДПС може застосовувати необхідні технічні засоби для виявлення відповідного правопорушення, але  відповідно до ст. 251 КУпАП показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил (у тому числі Правил дорожнього руху) належать до сукупності доказів у справі про адміністративне правопорушення .  

Крім того, згідно п. 13.2 Інструкції  забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. Проте,  в оскаржуваній постанові, крім зазначеного серійного номера технічного приладу «Візір», відсутня інформація щодо допуску   даного технічного приладу для застосування, його повірки та терміну її дії, що дає підстави суду припустити можливість невідповідності вказаних на фотокартці параметрів дійсній швидкості руху автомобілю.

У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

Згідно п. 13.2 Інструкції  до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Поміж тим, оскаржувана постанова не містить відомостей, ким саме було проведено  фіксування правопорушення, та чи мала дана особа допуск до роботи з вказаним технічним засобом.

Таким чином, при винесенні постанови АЕ № 184750 від 21.05.2009р. інспектор ДПС ВДАІ Дніпропетровського РВ прапорщик міліції ОСОБА_2 припустився порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановивши її вину без обов’язкового для даного випадку наявності протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність скасувати постанову АЕ № 184750 від 21.05.2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 122, 128, 253, 258, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст. ст. 2, 4-12, 17, 48, 50, 104, ч. 4 ст. 128, 158, 163, ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Інструкція з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», суд -

п о с т а н о в и в:

    Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження Постанови серії АЕ № 184750 від 21 травня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1  про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

    Позов ОСОБА_1 до Інспектора дорожньо-патрульної служби Відділу державної автомобільної інспекції Дніпропетровського РВ прапорщика міліції ОСОБА_2 «про скасування постанови серії АЕ №184750 від 21.05.2009р. по справі про адміністративне правопорушення» - задовольнити.

    Скасувати Постанову серії АЕ № 184750 від 21 травня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрити.

    Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області в апеляційному порядку, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги чи заяви про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції, у десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, із наступною подачею апеляційної  скарги  на  постанову  суду першої інстанції протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

 

 

                        Суддя                                  Т.П. Івченко  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація