Судове рішення #7765601

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


08.02.10           Справа № 10/314-09.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі  судового  засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №10/314-09

за позовом:           спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез»  в формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

до відповідача:          приватного підприємця ОСОБА_1, м Суми

про стягнення  47124,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:           Козін Д.В.

від відповідача:           ОСОБА_3

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача  47124,00 грн. неустойки за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року за невиконання умов договору оренди № 103-2007/ТЦ від 01.03.2007р. та додаткової угоди  від 15.02.2008р., укладених між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач проти позову заперечує, заявляє про порушення позивачем строку позовної давності і пояснює, що ним не підписувався акт передачі орендованого приміщення, але позивач і не наполягав на цьому, тому він фактично користувався  цим приміщенням до кінця жовтня 2008 року, після чого передав ключі від приміщення директору універмагу.

Позивач заперечує факт пропущення строку позовної давності і вважає, що оскільки акт приймання-передачі не підписаний відповідачем, слід  вважати, що відлік строку позовної давності навіть не розпочався.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

18.09.2008 року господарським судом Сумської області було винесено рішення  про розірвання договору оренди, та стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі  за договором оренд № 103-2007/ТЦ від 01.03.2007 року у розмірі  18928,52 грн. на користь спільного українсько-білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (справа №  5/353-08). Однак, відповідач не звільнив орендоване приміщення, та й в подальшому продовжував  користуватися ним.

Згідно п. 6.1. вищезазначеного договору, після закінчення терміну оренди, та в разі дострокового припинення дії договору з вини орендаря, останній зобов’язаний передати  за актом здачі-приймання орендодавцю приміщення, що орендувалось, протягом 3-х календарних днів з дати закінчення терміну оренди або отримання повідомлення про припинення дії договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

16.11.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію, а 30.11.2009 року звернувся з даним позовом до суду. Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення  неустойки застосовується  позовна давність в один рік. Відповідно  ж до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності  починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається  з матеріалів справи, і не заперечується сторонами, акт приймання-передачі орендованого приміщення після розірвання договору оренди  за рішенням суду  в установленому порядку підписано не було.

Договір передбачає передачу приміщення за таким актом  протягом  3 календарних днів з дати закінчення терміну оренди.

В даному випадку договір оренди розірвано рішенням суду від 18.09.2008 року. Це рішення оскаржено не було і набрало законної сили. Саме протягом 3-х днів після набрання рішенням законної сили сторони мали підписати  акт приймання-передачі орендованого приміщення.

Отже, звернувшись до суду 30.11.2009 року, позивач дійсно пропустив встановлений законом річний строк позовної давності для стягнення неустойки.

Згідно п.4 ст. 265 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тому суд вважає позовні вимоги неправомірними і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          В позові – відмовити.


СУДДЯ                                                                                           І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та  підписано 09.02.2010  р.  

    Суддя                                                                        





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація