Категорія № 2.6.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2010 року Справа № 2а-28798/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Островської О.П.
при секретарі – Кір’ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа – Територіальне управління головатотрансінспекції у Луганській області, про визнання дій незаконними, скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
16 грудня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, в обґрунтування якого зазначає наступне. 10.12.2009 року він отримав постанову Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 26.11.2009 року щодо накладення арешту на його майно та щодо оголошення заборони на його відчуження. Вважає незаконними дії посадових осіб відповідача з винесення постанови про арешт його майна, а також постанови про відкриття виконавчого провадження у зв’язку з наступним. Постанова Територіального управління головатотрансінспекції у Луганській області № 062343 від 19.02.2009 року, на підставі якої відкрито виконавче провадження відповідачем про стягнення з ОСОБА_1 1700 грн. не є виконавчим документом. Законодавством України не передбачена можливість третьої особи звертатися з позовами про застосування фінансових санкцій безпосередньо до виконавчої служби. Відповідні постанови не віднесені діючим законодавством України до виконавчих документів. Тому позивач просить визнати дії посадових осіб Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з порушення виконавчого провадження та накладення арешту на його майно на підставі постанови Територіального управління Головавтотрансінспекції у Луганській області № 062343 від 19.02.2009 року незаконними; скасувати постанови Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно за виконавчим провадженням за постановою Територіального управління Головавтотрансінспекції у Луганській області № 062343 від 19.02.2009 року.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, дали суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, просили задовольнити позов.
Представник відповідача Артемівського ВДВС Луганського міського управління юстиції у судовому засіданні позов не визнав, просив винести рішення на розсуд суду.
Представник третьої особи ТУ Головавтотрансінспекції в Луганській області у судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав суду заперечення, в яких посилається, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано фінансові санкції за надання послуг без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700 грн. Вважає, що в діях третьої особи порушень чинного законодавства немає, а позивач ухиляється від сплати штрафів до Держбюжету України. Тому просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є здійснення виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України.
Згідно положень ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (3477-15).
Відповідно до статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох років.
Згідно ст. 24 цього Закону, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Підстави та порядок відмови у відкритті виконавчого провадження визначені ст. 26 Закону. Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред’явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Судом установлено, що постановою територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області від 19.02.2009 року № 062343 до ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення ст. 60 ч. 1 абз. 3 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт».
Постановою Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 08.04.2009 ВП № 12296716 було відкрито виконавче провадження за вказаною постановою територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області від 19.02.2009 року № 062343.
Постановою Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 26.11.2009 року ВП № 12296716 на виконання оскаржуваної постанови територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області було накладено арешт на майно позивача.
Суд уважає дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.04.2009 ВП № 12296716 та постанови про арешт майна боржника від 26.11.2009 року ВП № 12296716 неправомірними, а вказані постанови такими, що підлягають скасуванню.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними і фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, а також відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, врегульовує Закон України «Про автомобільний транспорт».
Так, стаття 69 вказаного Закону (в редакції від 05.04.2001) встановлювала відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 70 визначала порядок розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Так, про порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені пунктами першим – шостим статті 69 цього Закону, посадовою особою територіального органу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту складався протокол не пізніше двох місяців з дня вчинення цього порушення, який розглядав протягом десяти днів керівник цього територіального органу та за наявності підстав ухвалював постанову про застосування до перевізника фінансових санкцій, яку передавав для виконання органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням цього перевізника.
23.02.2006 прийнято Закон України № 3492-IV «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», який набрав чинності 07.04.2006. Стаття 60 цього Закону встановлює відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказана стаття не містить положень про передачу постанов, винесених на підставі вищевказаного Закону, для виконання органам державної виконавчої служби.
На це наголошується також у листі Департаменту державної виконавчої служби від 04.07.2006 № 25-4/430/7 «Щодо порядку примусового виконання постанов про порушення законодавства про автомобільний транспорт».
Таким чином, виконавче провадження відповідачем було відкрито за відсутності належного виконавчого документа.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.02.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.02.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії посадових осіб Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо порушення виконавчого провадження та накладення арешту на майно ОСОБА_1 на підставі постанови Територіального управління Головавтотрансінспекції у Луганській області № 062343 від 19.02.2009 року незаконними.
Скасувати постанови Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 8.04.2009 року ВП № 12296716 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.11.2009 ВП № 12296716.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 12 лютого 2010 року.
Головуючий: суддя О.П.Островська