ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          УХВАЛА

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року                                        № 503/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:                     Улицького В.З.,  

суддів:                             Олендера І.Я., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання:             Неміш О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської ОДПІ, третя особа ВАТ «Опілля» про зобов’язання звільнити від сплати прибуткового податку та повернути незаконно стягнутий прибутковий податок за 2004-2008 роки в сумі 18664,46 грн. ,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Тернопільської ОДПІ про зобов’язання звільнити від сплати прибуткового податку та повернути незаконно стягнутий прибутковий податок за 2004-2008 роки в сумі 18664,46 грн. .

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що йому як учаснику бойових дій відповідно до п.18 ч.1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» надається така пільга, як звільнення від сплати  прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів, податку з власників транспортного засобу, земельного податку.

01.08.2008 року позивач звернувся до Тернопільської ОДПІ з проханням звільнити його від прибуткового податку з усіх видів одержуваних доходів та повернути йому незаконно стягнутий прибутковий податок за 2004-2008 роки в сумі 18664,46 грн., проте відповідачем у задоволенні таких вимог було відмовлено.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Зокрема посилається на те, що відповідно до п.18 ч.1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надається така пільга, як звільнення від сплати  прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів, податку з власників транспортного засобу, земельного податку. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія судді приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

01.08.2008р. скаржник звернувся до Тернопільської ОДПІ із зверненням про звільнення його від сплати прибуткового податку з усіх одержаних доходів, у зв'язку статусом - ветерана війни - учасника бойових дій та повернення незаконно стягнутого прибуткового податку за 2004 - 2008 рр. у сумі 18664,46 грн.

Тернопільська ОДПІ у відповідь повідомила, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. (далі -Закон №889), який передбачає надання пільги всім громадянам (незалежно від розміру одержаного доходу) - у вигляді не включення до об'єкта оподаткування окремих видів доходів, а для малозабезпечених платників - ще й у вигляді податкової соціальної пільги.

Зокрема, відповідно до п.п..4.3.1 п.4.3   ст. 4 Закону №889 не включаються до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу суми державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Однак, виключення, що передбачені вище зазначеним пунктом не поширюються на виплати заробітної плати, виплати пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, регресні виплати.

Під поняттям «заробітна плата», згідно з положеннями Закону N 889 слід розуміти як доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також, під терміном «заробітна плата» розуміються інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платник) податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Щодо доводів скаржника викладених у апеляційній скарзі, то варто зазначити, що згідно з ст. 1 Закону України N 1251 «Про систему оподаткування», від 25.06.1991р. ставки, механізм справляння податків і зборів і обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно, посилання скаржника на ст.. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 (далі - Закон N 3551) є безпідставним, адже у в преамбулі Закону №3551 зазначено, що цей закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Тобто, цей закон не є законом про оподаткування і не може встановлювати пільги щодо оподаткування.

Окрім того, згідно з п 22.2 ст. 22 Закону №889 у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам Закону №889, пріоритет мають норми Закону №889, а відповідно до пп.22.11 зазначеної статті закони України які випливають із змісту Закону №889 в тому числі і Закон №3551 повинні бути проведені у відповідність до Закону №889 у частині порядку оподаткування та звільнення від нього.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

           Головуючий:                                                                        В. Улицький

            Судді :                                                                                  І. Олендер

                                                                                                          В. Каралюс