ПОСТАНОВА
Іменем України
3 лютого 2010 року Справа № 2а-14501/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Букіна Л.Є.
судді: Захарчук Н.В., Олійник В.М.,
при секретарі судового засідання: Росітюк Є.В.
за участю представників:
відповідача 1, третьої особи 1: Бестаєв І.Л.,
третьої особи 2: Потапенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до 1. Міністерства юстиції України, 2. Державного казначейства України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: 1. Головне управління юстиції у Дніпропетровській області, 2. Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 3 листопада 2009 року звернувся ОСОБА_3 із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Державного казначейства України, з урахуванням змін, у якому просить:
- визнати скарги позивача від 12.04.2009 року, 12.04.2009 року, 20.04.2009 року, 29.06.2009 року, 16.10.2009 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню;
- визнати дії Міністерства юстиції України неправомірними щодо розгляду скарг, а саме: не розглянуло скарги об’єктивно та всебічно, не здійснило заходів щодо припинення незаконних дій, не забезпечило поновлення порушених прав, не повідомило письмово про результати перевірок та суті прийнятих рішень, не повернуло додані до скарг документи, не надало обґрунтовані відповіді, письмова відповідь на звернення від 16.10.2009 року надано із порушенням строків, передбачених Законом України «Про звернення громадян»;
- визнати дії Міністерства юстиції України неправомірними щодо не здійснення контролю за діяльністю Головного управління юстиції у Дніпропетровській області,
- зобов’язати Міністерство юстиції України належним чином перевірити скарги, повернути додані до скарг документи, надати обґрунтовані відповіді;
- зобов’язати Державне казначейство України здійснити виплату із державного бюджету моральну шкоду у розмірі 6000 грн.;
- допустити негайне виконання прийнятої постанови;
- постановити окремі ухвали і направити їх до Міністерства юстиції України для усунення недоліків та Прокуратуру Дніпропетровської області для порушення кримінальної справи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в Міністерстві юстиції України та Бабушкінському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції знаходяться на виконанні рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 та стягнення сум на користь ОСОБА_3, які протягом тривалого терміну не виконуються.
Посилаючись, що зазначені рішення не виконуються, ОСОБА_3 у скаргах від 12.04.2009 року, 12.04.2009 року, 20.04.2009 року, 29.06.2009 року, 16.10.2009 року оскаржує бездіяльність Департаменту примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі – Головного управління юстиції) та Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі – Бабушкінського ВДВС). Усі звернення Міністерством юстиції України розглянуто, на думку позивача, не об’єктивно та не всебічно, вважає, що Міністерство юстиції України не здійснило заходів для поновлення порушених прав скаржника, не надало письмових відповідей про результати проведених перевірок та прийнятих рішень, не повернуло документи, які було долучено до матеріалів скарг в якості доказів, відповідь на звернення від 16.10.2009 року надано із порушенням строків, передбачених Законом України «Про звернення громадян».
Позивач у судове засідання не прибув, 19.11.2009 року надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (т.1. а.с.20). Також позивач надав суду пояснення щодо позову від 27.01.2010 року, у якому зазначено, що скарга від 16.10.2009 року розглянута із порушенням строків, передбачених Законом України «Про звернення громадян». Крім того, зазначив, що Міністерство юстиції не визнало його скаргу не обґрунтованою і не здійснило перевірку викладених у зверненні фактів, а при наданні відповіді використало інформацію Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.
Представник відповідача – Міністерства юстиції України, надав суду заперечення на позов. У запереченнях на позов та у судовому засіданні зазначив, що відповіді на порушенні у зверненнях позивача питання надано у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян». Вважає, що Міністерством юстиції України не порушено вимоги чинного законодавства при розгляді скарг, а також позивач не довів заподіяння йому моральної шкоди, тому немає підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди. Крім того, зазначив, що до скарг не було додано документи, які повинні бути повернуті скаржнику.
Представник Державного казначейства України про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, заперечення на позов не надав.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши оригінали письмових доказів та їх копій, наявних в матеріалах справи, та проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що в Бабушкінському ВДВС та в Департаменті державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконанні знаходяться, зокрема, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з підприємства «Карс» на користь ОСОБА_3 6500 грн., стягнення з Бабушкінського ВДВС 2000 грн., накладення арешту на майно підприємств «Карс» і «Курс» у справі за позовом ОСОБА_3 та стягнення з Державного казначейства України на користь ОСОБА_3 208, 50 грн., які протягом тривалого терміну не виконуються.
Посилаючись, що зазначені рішення не виконуються, ОСОБА_3 12.04.2009 року, 12.04.2009 року, 20.04.2009 року, 29.06.2009 року, 16.10.2009 року звернувся зі скаргами на бездіяльність Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції та Бабушкінського ВДВС до Секретаріату Президента України, Генеральної прокуратури України та Міністерства юстиції України. Усі зазначені звернення розглянуто Міністерством юстиції України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 12.04.2009 року звернувся із скаргою до Секретаріату Президента України з вимогою прийняти належні заходи щодо виконання рішень судів. Секретаріат Президента України направив скаргу для розгляду до Генеральної прокуратури України, яка направила її до Міністерства юстиції України. До Міністерства юстиції України скарга надійшла 14.05.2009 року.
Скарга ОСОБА_3 від 12.04.2009 року, яка направлена ним до Генеральної прокуратури України, була перенаправлена до Міністерства юстиції України. До Міністерства юстиції України скарга надійшла 12.05.2009 року.
У скаргах від 12.04.2009 року, що адресовані Секретаріату Президента України та Генеральній прокуратурі України, ОСОБА_3 оскаржувались дії Міністерства юстиції України щодо неналежного розгляду попередніх скарг: порушення строків розгляду скарг, неповернення доданих до скарг документів, передача скарг посадовим особам, дії яких оскаржуються, скарги не розглянуто об’єктивно та всебічно, за результатами розгляду скарги не притягнуто до відповідальності посадових та службових осіб (т.2. а.с. 4-6, 20-22).
Скарга ОСОБА_3 від 20.04.2009 року надійшла до Міністерства юстиції України 06.05.2009 року.
У скарзі від 20.04.2009 року скаржник просить провести виконавчі дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», розглянути його скарги відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та притягнути до дисциплінарної відповідальності посадових та службових осіб Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції та Бабушкінського ВДВС (т.2 а.с. 36-40).
На зазначені скарги 04.06.2009 року скаржнику надано повну та обґрунтовану відповідь про проведення виконавчих дій щодо виконання судових рішень, а також повідомлено про відсутність порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» (т.2 а.с.32-34).
Скарга ОСОБА_3 від 29.06.2009 року до Міністерства юстиції України надійшла 13.07.2009 року.
У скарзі від 29.06.2009 року містились вимоги, аналогічні як у скарзі від 20.04.2009 року, а також про поновлення строків оскарження постанов Бабушкінського ВДВС та скасувати їх, про притягнення до відповідальності працівників Міністерства юстиції України (т.2. а.с. 60-67).
У відповіді на це звернення від 12.08.2009 р. за вих. № Р-18929-25, наданої у межах компетенції Міністерства юстиції України, зазначено, що скарга не підлягає розгляду, оскільки є повторною (т.2 а.с. 77).
Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено судом, звернення позивача від 12.04.2009 року (обидва) та 20.04.2009 року розглянуто у термін, встановлений частиною 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян».
Скарга ОСОБА_3 від 16.10.2009 року надійшла до Міністерства юстиції України 26.10.2009 року.
У скарзі від 16.10.2009 року оскаржуються неналежне виконання судових рішень, неналежне виконання Міністерством юстиції України Закону України «Про звернення громадян», вимога про притягнення посадових та службових осіб до дисциплінарної відповідальності, у тому числі першого заступника Міністра юстиції України Корнійчука Є.В., яким було надано попередню відповідь на звернення, а також міститься вимога про надання відповіді за цим зверненням за підписом Міністра юстиції України (т.2 а.с. 79-88).
Судом встановлено, що письмова відповідь на звернення від 16.10.2009 року надано із порушенням строків, передбачених Законом України «Про звернення громадян».
Питання, порушені у зверненні від 16.10.2009 року, були предметом обговорення на розширеній нараді в Головному управлінні юстиції 08.12.2009 року, і були вирішені по суті у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», що підтверджується копією відповідного протоколу (т.2. а.с. 115-117). Проте, письмова відповідь на це звернення була направлена скаржнику лише 13.01.2009 року (т.2. а.с.123-125).
Представник відповідача – Міністерства юстиції України, зазначив, що питання, поставлені у зверненні, вирішені протягом сорока п’яти днів, позивач був присутнім під час вирішення його скарги, і тому вважає, що термін розгляду скарги від 16.10.2009 року не пропущено. Суд вважає безпідставними такі доводи представника відповідача, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Вирішення Міністерством юстиції України питань, порушених у зверненні, у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», не звільняє від обов’язку письмово повідомляти про результати розгляду звернення в цей же строк, і не дає право надавати письмові відповіді на звернення у значно більший термін, ніж передбачено статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, Міністерство юстиції України несвоєчасним письмовим повідомленням ОСОБА_3 про результати перевірки його скарги від 16.10.2009 року, вчинило протиправні дії.
Судом не встановлено при розгляді скарг ОСОБА_3 від 12.04.2009 року, 12.04.2009 року, 20.04.2009 року, 29.06.2009 року, 16.10.2009 року інших порушень Міністерством юстиції України Закону України «Про звернення громадян», оскільки Міністерство юстиції України діяло на підставі, в межах компетенції та у спосіб, що передбачені Законами України «Про виконавче провадження» та «Про звернення громадян», а саме: розглянуло скарги об’єктивно та всебічно, у встановлений термін, за виключенням відповіді на скаргу від 16.10.2009 року, та надано, в межах компетенції, повні та обґрунтовані відповіді щодо поставлених у зверненнях питань, які підлягають розгляду в порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян». Тому, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії щодо неналежного розгляду скарг та зобов’язання Міністерство юстиції України належним чином перевірити скарги, здійснити належні заходи, повернути додані до скарг документи, надати обґрунтовані відповіді, задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Суд вважає необґрунтованими та помилковими твердження позивача про те, що Міністерство юстиції України не здійснило перевірку викладених у зверненні від 16.10.2009 року фактів, а при наданні відповіді використало інформацію Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, виходячи із наступного.
Так, по-перше, Закон України «Про звернення громадян» не встановлює спосіб проведення перевірок за скаргами громадян. По-друге, питання, поставлені у скарзі від 16.10.2009 року, вирішувались на розширеній оперативні нараді, яка була проведена в Головному управлінні юстиції (08.12.2009 року) за участю представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Таким чином, перевірка проведена саме Міністерством юстиції Україні, а не Головним управлінням юстиції, як зазначає позивач.
Позовні вимоги про визнання неправомірними дій Міністерства юстиції України щодо не здійснення контролю за діяльністю Головного управління юстиції у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а також не поновлення порушених прав ОСОБА_3 під час розгляду його звернень, зокрема щодо поновлення строків для оскарження постанов Бабушкінського ВДВС, не підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Так, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» к ерівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.
Такими особами є директор Департаменту державної виконавчої служби та його заступники - щодо виконавчого провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів державної виконавчої служби; начальники державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники, начальники відділів примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, їх заступники - щодо виконавчого провадження, що знаходиться на виконанні у цій державній виконавчій службі та підпорядкованій державній виконавчій службі у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах (стаття 81 Закону України «Про виконавче провадження»).
Скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій може бути подана до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду. При цьому, за формою та змістом вона має відповідати вимогам, викладеним у частині 2 статті 85 «Про виконавче провадження».
Така скарга подається начальнику органу державної виконавчої служби , якому він безпосередньо підпорядкований . За наслідками її розгляду начальник органу державної виконавчої служби приймає постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги. Скарги ж, подані без додержання вимог щодо її форми та змісту, розглядаються у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» (стаття 85 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вбачається зі змісту скарг від 29.06.2009 року та 16.10.2009 року, вони не відповідали вимогам статті 85 Закону України «Про виконавче провадження» та не подані в порядку, передбаченому цією статтею. Оскільки скарги подані без додержання цих вимог, а також те, що позивач скористався своїм правом на оскарження в судовому порядку дій державного виконавця в межах виконавчого провадження, їх розгляд здійснено в межах повноважень та у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
Щодо вимог у зверненнях про притягнення до відповідальності посадових та службових осіб Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції України, Бабушкінського ВДВС суд зазначає наступне.
Твердження позивача, що вимога у скаргах про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової чи службової особи, яка надавала попередню відповідь, підлягає розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян», суд вважає помилковими, виходячи із наступного.
Так, відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян», скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб. Задоволенням вимог про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової чи службової особи неможливо поновити права і захистити законні інтереси громадян.
Тому, вимоги скаржника про притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», оскільки притягненням до дисциплінарної відповідальності не можуть бути поновлені права і захищені законні інтереси скаржника.
Отже, вимога про притягнення до дисциплінарної відповідальності не є вимогою, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо невиконання відповідачем вимог статті 16 Закону України «Про звернення громадян» в частині не повернення скаржнику доданих до скарг документів, виходячи із наступного.
Відповідно до частини 6 статті 16 Закону України «Про звернення громадян» до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Законом не встановлено повернення особам, які направляють звернення, повернення копій документів.
Судом встановлено та підтверджено самим позивачем у позовній заяві (пункт 10), що до скарг позивача додавались лише копії документів (судових рішень, звернень, статті із газети тощо), які поверненню не підлягають відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про звернення громадян».
Судом встановлено, що всі відповіді на звернення направлялись скаржнику 04.06.2009 року за вих. № Р-12927-25, 13640-25, 6274-0-26-09-25; 12.08.2009 р. за вих. № Р-18929-25, 13.01.2010 за вих. № Р-30113-25, Р-36976-25, Р-39115-25 простою поштою, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Направлення відповідей на звернення рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення чинним законодавством не передбачено.
Крім того, ОСОБА_3 у позовній заяві висловлює незгоду зі змістом наданих йому відповідей на звернення, що свідчить про отримання їх ОСОБА_3, а також у наступних зверненнях посилається на вихідні номери та дати відповідей, наданих Міністерством юстиції України.
Тому, доводи позивача про те, що Міністерство юстиції України письмово не повідомило про результати своїх перевірок та суті прийнятих рішень, суд вважає безпідставними.
Судом також не встановлено заподіяння моральної шкоди позивачу, тому позовні вимоги в тій частині позову задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання вищезазначених скарг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, суд не знаходить підстав для їх задоволення.
Так, повноваження щодо визнання скарг обґрунтованими є дискреційними, якими наділений лише суб’єкт розгляду звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян». При вирішенні справи суд такими повноваженнями не наділений, оскільки у цій справі не є суб’єктом розгляду звернення.
У позовній заяві позивач просить постановити окремі ухвали і направити їх до Міністерства юстиції України для усунення недоліків та Прокуратуру Дніпропетровської області для порушення кримінальної справи.
Відповідно до статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали – це право, а не обов’язок суду. Окрема ухвала – це різновид судового рішення, яке може бути прийнято судом у випадку, коли під час розгляду справи суд виявив порушення закону. Суд не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково .
Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо несвоєчасного письмового повідомлення ОСОБА_3 про результати перевірки скарги від 16.10.2009 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 08.02.2010 р.
Головуючий, суддя: Л.Є. Букіна
судді: Н.В. Захарчук
В.М. Олійник