УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2008 року
Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Галушко Л.А.
Суддів : Плавич Н.Д., Кварталовоъ A.M.
При секретарі: Кодінцевій С.В.
За участю представника позивача-ОСОБА_8.-ОСОБА_1 Представника відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_3 Представника відповідача ВАТ „Піреус Банк МКБ"-ОСОБА_5 Представника 3-ї особи ОСОБА_6-ОСОБА_7
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційні скарги представника ОСОБА_6, ВАТ „Піреус Банк МКБ" на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ВАТ „Піреус Банк МКБ" про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу земельних ділянок, визнання іпотечного договору недійсним та виключення записів про обтяження майна, та за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Піреус Банк МКБ", 3-Ї особи ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю
ВСТАНОВ ИЛА:
В квітні 2008 року ОСОБА_8 звернувсь до суду з позовними вимогами та уточнених до них, в яких просив суд зобов'язати ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки № 63, площею 1, 78 га, розташованої на території Кіровського масиву Усатівської сільради, Біляївського району , Одеської області, котра належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на праві власності НОМЕР_1 від 29.09.2004 року , та земельної ділянки №64, площею 1, 78га розташованої там же , котра належить відповідачці на підставі державного акту НОМЕР_2 від 29.09.2008 року. Одночасно просив суд визнати недійсними іпотечні договори від 29.11.2007 року(у забезпечення зобов'язань ТОВ „Антарес ЛТД"), від 28.09.2007 року , (забезпечення зобов'язань ПП „НВТКФ Колібрі), від 30.11.2007 року, (забезпечення зобов'язань ПП „НВТКФ ОАЗІС-К")та виключити ці земельні ділянки з запису про обтяження іпотекою з Державного реєстру іпотек. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13 березня 2008 року між ним та ОСОБА_2 був укладений попередній договір щодо купівлі-продажу спірних земельних ділянок, та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Справа №22ц-4606-08 Головуючий 1 -ї інстанції-Бжассо Н.В.
Категорія-57 Доповідач-Галушко Л.А.
рєєстровий номер 437. Познвая зазначає, що передав ОСОБА_2 252 500 грн. в рахунок майбутнього продажу зазначених земельних ділянок, а решту коштів зобов'язавсь сплатиш під час оформлення нотаріальної угоди не пізніше 20.03.2008 року. Однак угода між сторонами не відбулась через наявність обтяжень на зазначені земельні ділянки на підставі іпотечних договорів, іпотекоутримувачем за якими виступає ВАТ „Піреус банк МКБ", а ОСОБА_2 відмовилась повернути йому сплачені за угодою кошти.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що угода 20.03.2008 році не відбулась не з її вини, що вона не знала про перехід права власності на спірні земельні ділянки, згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси до ОСОБА_6 та обтяження їх іпотекою. Представник пояснив, що в даний момент ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2008 року ухвала суду від 09.08.2007 року скасована у зв'язку з нововиявленими обставинами. Зазначеною ухвалою Одеська регіональна філія державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" була зобов'язана скасувати реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки на ім'я ОСОБА_6
В ході судового розгляду ОСОБА_2 подала позовну заяву в котрій просила ухвалити рішення, яким усунути перешкоди в розпорядженні земельними ділянками № 63 та 64, що розташовані на території Кіровського масиву Усатівської сільради Біляївського району Одеської області .Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником спірних земельних ділянок, котрі обтяжені іпотекою ВАТ „Піреус банк МКБ" .Перебування земельних ділянок під іпотекою перешкоджають їй розпоряджатись своєю власністю , у зв'язку з чим просить задовольнити заявлені ви
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2008 року заявлені вимоги ОСОБА_8 об'єднані в одне провадження з позовними вимогами ОСОБА_2 з підстав ст. 126 ЦПК України.(а.с. 102) моги.
Представник ВАТ „Піреус банк МКБ" просить в заявлених вимогах відмовити посилаючись на те, що спірні земельні ділянки належали ОСОБА_6 на підставі державних актів на права власності на землю НОМЕР_3, котра виступила майновим поручителем кредитних договорів укладених № ОК/07-39 від 27.11.2007 року, № ОК/07-22 від 13.08.2007 року, № ОК/07-43 від 30.11.2007 року. У забезпеченні кредитних зобов'язань були укладені договори іпотеки. Спірні земельні ділянки були взяті під іпотеку.
Представник ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що ОСОБА_10 являється власником спірних земельних ділянок і її право підтверджується державними актами на землю.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2008 р суд відмовив ОСОБА_8 в задоволенні позовної заяви. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив в повному обсязі. Усунув перешкоди у розпорядженні земельною ділянкою №63 т площею 1, 78 га, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільради Біляївського району Одеської області та земельної ділянкою площею 1, 78 га, що розташовані на території Кіровського масиву Усатівської сільради Біляївського району Одеської області та виключив їх з реєстру обтяження іпотекою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду в частині вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод в-розпорядженні майном- скасувати, справу направити на новий розгляд в Біляївський районний суд Одеської області, а вимоги в частині виключення запису про обтяження майна-провадженням закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт посилається на порушення правил виключної підсудності та на розгляд вимог в порядку адміністративного судочинства. Одночасно в апеляційній скарзі посилається на незаконність ухвали Київського районного суду від 21.07.2008 року в частині об'єднання справ в одне провадження.
В апеляційній скарзі ВАТ „Піреус банк МКБ" просить рішення суду скасувати, вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про укладення договору купівлі-продажу земельних ділянок, залишити без розгляду. Свої вимог обґрунтовує тим, що судом порушені правила виключної підсудності та даний спір щодо виключення записів про обтяження майна, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства . В запереченнях посилається на незаконність ухвали Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2008 року про об'єднання вимог в одне провадження.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх відхилити з таких міркувань.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в заявлених вимогах ОСОБА_8 та задовольняючи вимоги ОСОБА_2 районний суд виходив з того, що на момент укладання попереднього договору від 13.03.2008 року щодо продажу земельних ділянок діяв мараторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, а тому згідно п. 15 Перехідних положень Земельного Кодексу України їх купівля-продажу не допускається. Одночасно прийшов до висновку, що оскільки іпотечний договір укладений не власником земельних ділянок, він є нікчемним , а тому вимоги власника щодо усунення перешкод, підлягають захисту в судовому порядку.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_2 являється власником земельних ділянок № 63, 64 розташованих на території Кіровського масиву Усатівської сільради Біляївського району Одеської області відповідно до державних актів на землю НОМЕР_1. НОМЕР_2 від 29.09.2004 року .
Згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2007 року визнано мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, відповідно до котрої вони визнали договір купівлі-продажу двох земельних ділянок, та ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_6 дві земельні ділянки №63, 64 площею 1, 78 га кожна, що розташовані на території Кіровського масиву Усатівськорї сільради Біляївського району Одеської області
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2008 року скасована ухвала Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2007 року за нововиявленими обставинами та суд зобов'язав Одеську регіональну філію державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" скасувати реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку № 63 та 64, що розташована на території Кіровського масиву Усатівської сільради Біляївського району Одеської області.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що в зв'язку з скасуванням реєстрації права власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_6 нова не набула право власності на спірних земельні ділянки.
Відповідно до вимог ст.90 ч.2 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
За таких обставин, власник земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Матеріалами справи встановлено, що земельні ділянки, котрі належить на праві власності ОСОБА_2 обтяжені іпотекою , згідно іпотечних договорів від 29.11.2007 року(у забезпечення зобов'язань ТОВ „Антарес ЛТД), від 28.09.2007 року(забезпечення зобов'язань ПП „НВТКФ Колібрі) від 30.11.2007 року(забезпечення зобов'язань ПП „НВТКФ ОООАЗІС-К) укладені ОСОБА_6 у забезпечення виконання кредитних зобов'язань перед ВАТ „ Піреус Банк МКБ".
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про іпотеку" від 15.12.2005 року (з наступними змінами) передбачено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
За таких обставин, районний суд правильно прийшов до висновку, що до правових наслідків недійсності нікчемного правочину у відповідності до ст.216 ЦК оскільки іпотека спірних земельних ділянок припинилась з підстав ст. 17 ч.1 абзац 4 Закону України „Про іпотеку".
Судова колегія погоджується і з судженням районного суду щодо виключення записів про обтяження майна, так як відповідно до ст. 17 ч.3 Закону „Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.
Матеріалами справи встановлено, що спірні земельні ділянки № 63, 64 призначені для особистого сільського господарства.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року внесені зміни до п.15 Перехідних положень Земельного Кодексу України, згідно котрих-до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: а)купівля продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і заміна цільового призначення(використання)земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі(на місцевості) власникам земельних часток(паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення(викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
За таких підстав, районний суд обґрунтовано дійшов висновку щодо відмови в заявлених вимогах ОСОБА_8 про зобов'язання ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про усунення перешкод в праві власності ОСОБА_2 та відмовив ОСОБА_8 в зобов'язанні власника земель сільськогосподарського призначення укладати договір купівлі-продажу спірних земельних ділянок.
Посилання в апеляційній скарзі про те, відносини щодо виключення записів з Державного реєстру іпотек відносяться до публічно-правових спорів та розглядаються в порядку адміністративного судочинства не приймаються судовою
колегією до уваги, так як ч.3 ст.17 Закону „Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку, та права Державного реєстратора при цьому не порушені.
Не приймаються судовою колегією і доводи щодо порушення правил виключної підсудності оскільки п.6 попереднього договору від 13 березня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 встановлена договірна підсудність в Київському районному суду м. Одеси (а.с.13).
Оскільки ОСОБА_8 заявлені вимоги зобов'язального характеру, та вони відносяться до групи майнових відносин немайнового характеру, судова колегія дійшла висновку про можливість заміни підсудності на підставі домовленості сторін про підсудність, так як ці вимоги не відносяться до виключної підсудності.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо незаконності об'єднання заявлених вимог ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2008 року в силу ст. 113 ч.2 та ст.126 ч.1 ЦПК України .
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.308, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ВАТ „Піреус Банк МКБ"- відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох
місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.