Справа № 22-ц-5384/08
Головуючий у першій інстанції, суддя-Михайлов В.Є.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді - Любобратцевої Н.І.
Суддів - Філатової Є.В.
- Чистякової Т.І.
При секретарі - Войциховської Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Вимоги позивач мотивує тим, що 18.05.2007 року о 17 годині 10 хвилин, з вини ОСОБА_3 на вул. Караїмській у м. Сімферополі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 з причепом під його керуванням та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням відповідачки. В результаті дорожньо-транспортної пригоди йому заподіяно матеріальну шкоду: 9149 грн. 92 коп. - вартість відновлювального ремонту автомобіля, 299 грн. - вартість відновлювального ремонту причепу. Також просив стягнути спричинену йому моральну шкоду у розмірі 10000 грн. і судові витрати у сумі 381 грн.
Відповідачка позов визнала в частині стягнення суми матеріальної шкоди відповідно до висновку експертизи, а саме у розмірі 4940 грн.08 коп.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2008 року позов задоволено частково. На користь ОСОБА_4 з ОСОБА_3 стягнуто: 4904 грн. 08 коп. - матеріальна шкода, 299 грн. - вартість відновлювального ремонту причепу, 381 грн. - судові витрати. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в стягненні моральної шкоди, як ухвалене з порушенням норм матеріального права. Доводи скарги зводяться до того, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вина відповідачки встановлена і винна особа повинна відшкодувати моральну шкоду власнику пошкодженого майна. Також вважає, що суд помилково вказав, що позивач не обґрунтував вимоги в цій частині, вважає, що в обґрунтування цих вимог ним було наведено достатньо доказів. Просить ухвалити нове рішення в частині стягнення моральної шкоди, задовольнивши його позовні вимоги в цій частині у повному обсязі. В решті рішення просить залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову та моральну
шкоду, передбачених ст. 1166, 1167 ЦК України, заподіяна шкода відшкодовується
особою за наявності її вини. Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом
підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі
володіє транспортним засобом.
Із матеріалів справи вбачається, що 18.05.2007 року о 17 годині 10 хвилин, з вини
ОСОБА_3 на вул. Караїмській у м. Сімферополі сталася дорожньо-транспортна
пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 з причепом під керуванням
позивача та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням відповідачки.
Вина відповідачки встановлена постановою Центрального районного суду
М. Сімферополя від 18.06.2007року( а.с. 8) і сторонами не оскаржується.
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу підтверджено , що позивач керував транспортним засобом на на відповідній правовій підставі (а.с. 94)
В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяно матеріальну шкоду. Рішення суду в частині стягнення матеріальних збитків сторонами не оскаржено.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивач вказує на те, що діями відповідачки йому також спричинено моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях та переживаннях в зв'язку з пошкодженням його майна. Моральну шкоду, спричинену йому, він оцінює на суму 10000грн.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням принципів розумності і справедливості, а також з урахуванням глибини душевних страждань позивача, розмір грошового відшкодування моральної шкоди слід визначити в розмірі 300грн.
Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Апелянт не надав доказів того, що йому спричинена моральна шкода на більшу суму.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови позивачу в позові про стягнення моральної шкоди слід скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. ст. 313, 316 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2008 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди скасувати. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в відшкодування моральної шкоди 300грн. В іншій частині позову про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2008 року в іншій частині залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн 50 коп і державне мито в сумі 8 грн 50 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.